Согласно наиболее широко используемым критериям для классификации патогенетических подтипов ишемического инсульта выделяют атеротромботический, лакунарный и кардиоэмболический его подтипы. Однако значительная часть ишемических инсультов развивается без четкой причины, и поэтому они являются криптогенными, то есть инсультами с неустановленной этиологией. Частота криптогенного инсульта достаточно высока и составляет около 25 %, при этом факторы риска, исходы, прогноз и подходы к вторичной профилактике остаются недостаточно ясными. Многочисленные исследования показывают, что криптогенный инсульт ассоциируется с потенциальными источниками кардиогенной эмболии низкого риска, такими как пароксизмальная фибрилляция предсердий, пароксизмальная суправентрикулярная тахикардия, открытое овальное окно, аневризма межпредсердной перегородки, а также артериальными источниками эмболии — атеромой дуги аорты и нестенозирующими атеросклеротическими бляшками экстра- и интракраниальных артерий и др. В настоящее время отсутствуют рандомизированные исследования по антитромботической профилактике криптогенного инсульта. Недавно была сформирована новая клиническая концепция о том, что большинство криптогенных инсультов имеют эмболическую этиологию, и было предложено определение эмболического инсульта неопределенной этиологии. Это дает основу для будущих рандомизированных исследований по вторичной профилактике.

Згідно з найбільш широко використовуваними критеріями для класифікації патогенетичних підтипів ішемічного інсульту визначають атеротромботичний, лакунарний та кардіоемболічний його підтипи. Однак значна частина ішемичних інсультів розвивається без чіткої причини, і тому вони є криптогенними, тобто інсультами з невстановленою етіологією. Поширеність криптогенного інсульту достатньо висока та становить близько 25 %, при цьому фактори ризику, результати, прогноз і підходи до вторинної профілактики залишаються не досить з’ясованими. Численні дослідження показують, що криптогенний інсульт асоціюється з потенційними джерелами кардіогенної емболії низького ризику, такими як пароксизмальна фібриляція передсердь, пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія, відкрите овальне вікно, аневризма міжпередсердної перетинки, а також артеріальними джерелами емболії — атеромою дуги аорти та нестенозуючими атеросклеротичними бляшками екстра- й інтракраніальних артерій. На сьогодні відсутні рандомізовані дослідження з антитромботичної профілактики криптогенного інсульту. Нещодавно була сформована нова клінічна концепція про те, що більшість криптогенних інсультів мають емболічну етіологію, та було запропоновано визначення емболічного інсульту невизначеної етіології. Це надає підстав для майбутніх рандомізованих досліджень із вторинної профілактики.

The most widely used criteria for ischaemic stroke subtypes classification includes atherothrombotic, lacunar and cardioembolic subtypes. However, mostly ischaemic stroke occurs without a well-defined aetiology and labelled as cryptogenic or as stroke with unknown aetiology. The incidence of cryptogenic stroke is high enough and shares about 25 % of ischaemic stroke cases, but risk factors, outcomes, prognosis and secondary prevention is poor understood. Many studies show that cryptogenic stroke is associated with potential low-risk embolism source such as paroxysmal atrial fibrillation, paroxysmal supraventricular tachycardia, patent foramen ovale, atrial septal aneurysm, as well as arterial embolism such as aortic arch atheroma, non-stenotic atherosclerotic cervical and cerebral artery plaques and others. No randomised trials devoted specifically to antithrombotic prophylaxis of cryptogenic stroke. Currentlinedy there was de a new clinical conception that most cases of cryptogenic stroke are of embolic origin that are proposed to be determined as embolic stroke of undetermined source. This requires further randomised trials of secondary prevention.