The article is devoted to a scientific and practical analysis of the provisions of the draft Law of Ukraine No. 9223 dated 04.19.2023, which proposes the introduction of criminal liability for the actions provided for in Art. 114-3 of the Criminal Code of Ukraine, namely, - the creation, acquisition, use or sale of accounts containing known false information about the user in information (automated), electronic communication networks, with the help of which unreliable information is distributed (including on behalf of other persons, whose involvement in the disclosure of information has not been confirmed) or interference is carried out in the activities of individuals and legal entities,м if such actions are committed to the detriment of the sovereignty, territorial integrity and inviolability, defense capability, national, state, economic or informational security of Ukraine, etc. The author analyzed the disposition of the specified article and identified a number of shortcomings that cannot be eliminated by the use of legislative techniques and construction. The most fundamental remarks are the following: the inconsistency of the title of the article with its content and the list of types of actions that form the corresponding forms of the objective side of the composition of the criminal offense; the focus of the authors of the draft law has been shifted from criminal actions, which consist in spreading (posting) knowingly false information using a fake account, to actions that, in a narrow sense, precede such spreading, for example, creating a fake account; inconsistency of the Section of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine, in which it is proposed to place Art. 114-3 of the Criminal Code of Ukraine, the actual generic object of this criminal offense; the presence in the disposition of the article of constructive categories that do not correspond to the content of the actions being performed. Taking into account the identified shortcomings, the author proposed to conceptually change approaches to the definition of actions that must be criminalized, defining them as "intentional dissemination of false socially significant information known to the subject." In addition, a number of proposals were made regarding mandatory elements that should be included in the new norm, which is proposed to be included in Chapter IX of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine (Criminal offenses against public safety).

Статтю присвячено науково-практичному аналізу положень проекту Закону України № 9223 від 19.04.2023, яким пропонується впровадження кримінальної відповідальності за дії, передбачені ст. 114-3 КК України, а саме, - створення, придбання, використання або збут облікових записів, що містять завідомо неправдиві відомості щодо користувача, в інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мережах, за допомогою яких поширюється недостовірна інформація (у тому числі від імені інших осіб, причетність яких до оприлюднення інформації не підтверджена) або здійснюється втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб, якщо такі дії вчинені на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, національній, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, та ін. Автором проаналізовано диспозицію вказаної статті та виявлено низку недоліків, які не можуть бути усунені застосуванням засобів законодавчої техніки та конструювання. Найбільш принциповими зауваженнями є такі: невідповідність назви статті її змісту та переліку видів діянь, які утворюють відповідні форми об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення; акцент уваги авторів законопроекту перенесено зі злочинних дій, які полягають в поширенні (розміщенні) за допомогою фейкового акаунту завідомо неправдивої інформації, на дії, які у вузькому сенсі передують такому поширенню, наприклад, створення фейкового акаунта; невідповідність Розділу Особливої частини КК України, в яку пропонується помістити ст. 114-3 КК України, фактичному родовому об’єкту складу цього кримінального правопорушення; наявність в диспозиції статті конструктивних категорій, які не відповідають змісту вчинюваних дій. З урахуванням виявлених недоліків автором запропоновано концептуально змінити підходи до визначення дій, які необхідно криміналізувати, визначивши їх як «умисне поширення завідомо для суб’єкта неправдивої соціально значущої інформації». Додатково висловлено низку пропозицій щодо обов’язкових елементів, що доцільно передбачити в новій нормі, яку запропоновано помістити до Розділу IX Особливої частини КК України (Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки).