
Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування онлайн-сервісу «ChatGPT», що базується на великій мовній моделі та механізмах адаптації для ведення діалогів природними мовами, а також пошукової системи «Google Search Engine». Цільовими показниками порівняльного аналізу слугували швидкодія, точність і користувацький досвід при пошуку інформації у рамках проведення наукового дослідження. На основі наборів даних, що представляють результати виконання зазначеними онлайн-сервісом і пошуковою системою серії запитів було досліджено продуктивність роботи в режимі діалогової взаємодії. За тестові завдання було обрано завдання аналізу азіатського ринку світлодіодів і сучасного стану досліджень технологій, що базуються на використанні джерел ближнього інфрачервоного випромінювання. Проведено порівняння за цільовими показниками, що представлені на кількісному рівні, зокрема, за часом обробки вхідного запиту, відповідністю результатів виконання поставленому запиту, а також індивідуальним досвідом користувачів. Це надало можливість виділити сильні та слабкі сторони онлайн-сервісу «ChatGPT» і пошукової системи «Google Search Engine», а також сформувати методологічні рекомендації щодо їхнього використання в науковому пошуку. Зазначено, що онлайн-сервіс «ChatGPT» ефективно виконує запити, які сформовано за принципами природної мови, як таку в рамках дослідження було обрано англійську. Індивідуальний досвід користувачів вказує на високий рівень персоналізованої взаємодії при роботі з «ChatGPT», що сприяє ефективності роботи при роботі над науковим проектом на етапах наукового пошуку, аналізу даних і підготовки результатів наукового дослідження. Було вказано на значні переваги у використанні механізму «ChatGPT 4.0» над «ChatGPT 3.5» за об’ємом, релевантністю та структурованістю відповіді. Натомість, пошукова система «Google Search Engine» характеризується високими показниками точності, актуальності та об’єму наукових даних, але робота із зазначеним онлайн-сервісом при цьому потребує від дослідника відповідної кваліфікації. Табл.: 4. Іл.: 3. Бібліогр.: 16 найм.
This research is devoted to comparison of ChatGPT and Google Search Engine in information retrieval efficiency, accuracy, and user experience. Through experiments and user studies, the study assesses their performance in various tasks, including question answering and dialogue interactions. Key metrics like response time, result relevance, query comprehension, and user satisfaction are compared, highlighting the strengths and weaknesses of each system. ChatGPT stands out in natural language understanding and personalized interactions, whereas Google Search Engine excels in quickly retrieving vast web information accurately. The findings offer insights into AI-driven conversational agents and traditional search engines, guiding the development of better information retrieval systems and enhancing online user experiences.
large language model, metacognitive self-regulated learning, search engine, ChatGPT, Google services, response time, query comprehension, велика мовна модель, метакогнітивне саморегульоване навчання, пошукова система, ChatGPT, сервіси Google, час затримки, аналіз запиту
large language model, metacognitive self-regulated learning, search engine, ChatGPT, Google services, response time, query comprehension, велика мовна модель, метакогнітивне саморегульоване навчання, пошукова система, ChatGPT, сервіси Google, час затримки, аналіз запиту
| selected citations These citations are derived from selected sources. This is an alternative to the "Influence" indicator, which also reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | 0 | |
| popularity This indicator reflects the "current" impact/attention (the "hype") of an article in the research community at large, based on the underlying citation network. | Average | |
| influence This indicator reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | Average | |
| impulse This indicator reflects the initial momentum of an article directly after its publication, based on the underlying citation network. | Average |
