Aim. The purpose is to determine the hazard class and hydraulic activity of the blast-furnace slag fractions and substantiate the way of their utilization. The study deals with the blast furnace slags from Zaporizhstal, Dnieper Metallurgical Combine (DMC), ArcelorMittal Kryvyi Rig, Illich Iron & Steel Works (Mariupol Metallurgical Combine - MMC) and Alchevsk MC (AMC). Methods. The mineral composition of the slags was determined using X-ray phase analysis on a Siemens D500 diffractometer. The elemental composition of the slag fractions was determined by electron probe microanalysis on a JSM-6390 LV scanning electron microscope with an X-ray microanalysis system. The hazard class was determined by calculating the toxicity indices. Results. In the fractions of blast furnace slags, silicate minerals of three systems were found: CaO‒SiO2, CaO‒Al2O3‒SiO2 and СаО‒MgO‒SiO2. The hydraulic activity of slags is quite high, it is determined by the mass fraction of hydraulically active minerals: bredigite, larnite, akermanite, pseudowollastonite; by titrimetry according to the amount of absorbed lime and the content of unbound CaO. The impurity elements S, F, Cl, P, Mn, and Ti were found in slags. The calculation of the total hazard indices showed that all the studied fractions of blast furnace slags belong to hazard class III (moderately hazardous). Conclusions. The analyzed slag fractions can be used as sorbents in the treatment of waste water and secondary raw materials at roasting and hydration when producing binders, which ensures a decrease in the content of toxic components in the finished product to comply with hazard class IV.

Цель. Определить класс опасности и гидравлическую активность фракций доменных шлаков и обосновать направление их утилизации. Исследование касается доменных шлаков Запорожстали, Днепровского металлургического комбината (ДМК), АрселорМиттал Кривой Рог, Мариупольского МК и Алчевского МК. Методы. Минеральный состав шлаков определяли с помощью рентгенофазового анализа на дифрактометре Siemens D500. Элементный состав фракций шлаков определяли электронно-зондовым микроанализом на сканирующем электронном микроскопе JSM-6390 LV с системой микрорентгеновского анализа. Класс опасности определяли при расчете индексов токсичности и суммарных индексов опасности. Результаты. Во фракциях доменных шлаков обнаружены силикатные минералы трех систем: CaO‒SiO2, CaO‒Al2O3‒SiO2 и СаО‒MgO‒SiO2. Гидравлическая активность шлаков достаточно высока, она определена по массовой доле гидравлически активных минералов: бредигита, ларнита, окерманита, псведоволластонита; титриметрически по количеству поглощенной извести и содержанию несвязанной СаО. Как элементы-примеси в шлаках найдены S, F, Cl, P, Mn и Ti. Все исследованные фракции доменных шлаков относятся к III классу опасности (умеренно опасные). Выводы. Исследованные шлаковые фракции могут использоваться в качестве сорбентов при очистке сточных вод и вторичного сырья в производстве вяжущих материалов при обжиге и гидратации, что обеспечивает снижение содержания токсичных компонентов в готовой продукции до соответствия IV классу опасности.

Мета. Визначити клас небезпеки і гідравлічну активність фракцій доменних шлаків і обґрунтувати напрям їх утилізації. Дослідження стосується доменних шлаків Запоріжсталі, Дніпровського металургійного комбінату (ДМК), АрселорМіттал Кривий Ріг, Маріупольського МК і Алчевського МК. Методи. Мінеральний склад шлаків визначали за допомогою рентгенофазового аналізу на дифрактометрі Siemens D500. Елементний склад фракцій шлаків визначали електронно-зондовим мікроаналізом на скануючому електронному мікроскопі JSM-6390 LV з системою мікрорентгеновского аналізу. Клас небезпеки визначали при розрахунку індексів токсичності і сумарних індексів небезпеки. Результати. У фракціях доменних шлаків виявлені силікатні мінерали трьох систем: CaO‒SiO2, CaO‒Al2O3‒SiO2 і СаО‒MgO‒SiO2. Гідравлічна активність шлаків досить висока, вона визначена по масовій частці гідравлічно активних мінералів: бредигіта, ларніта, окерманіта, псведоволастоніта; титруванням за кількістю поглиненого вапна і вмістом незв'язаного СаО. Як елементи-домішки в шлаках знайдені S, F, Cl, P, Mn і Ti. Всі досліджені фракції доменних шлаків відносяться до III класу небезпеки (помірно небезпечні). Висновки. Досліджені шлакові фракції можуть використовуватися в якості сорбентів при очищенні стічних вод і вторинної сировини у виробництві в'яжучих матеріалів при випалюванні і гідратації, що забезпечує зниження вмісту токсичних компонентів у готовій продукції до відповідності IV класу небезпеки.