Objective — to assess morphological changes in the colon mucosa in patients with ulcerative colitis (UC) and arterial hypertension (AH) or without it, to determine and compare biomarkers of inflammation such as faecal calprotectin, faecal lactoferrin, and serum zonulin. Materials and methods. The study involved 142 patients (76 men, 66 women) aged between 19 and 59 years. In 96 of them, a diagnosis of UC was made during colonoscopy with biopsy. Endoscopic assessment of UC severity was performed according to the Mayo ulcerative colitis system. After the biopsy, a standard histological examination was performed with a morphological assessment of the degree of disease activity. Patients had their blood pressure measured, and the presence of arterial hypertension was detected, followed by division into groups: Group I: «UC + AH» — patients with UC with concomitant arterial hypertension (49 patients); Group II: «UC without AH» — patients with UC without concomitant arterial hypertension (47 patients); group III: «AH without UC» — patients with arterial hypertension without UC (46 patients). Non‑invasive methods of research, namely the determination of faecal calprotectin (Bühlmann fCAL ELISA, Switzerland), faecal lactoferrin (ScheBo Lactoferrin Smart Stool Test, Germany) and serum zonulin (IDK Zonulin ELISA, Immunodiagnostic AG, Germany) were performed using ELISA. Results. Differences between the groups «UC + AH» and «AH without UC» and between the groups «UC without AH» and «AH without UC» in terms of faecal calprotectin, faecal lactoferrin, zonulin in the blood serum were statistically significant (p<0.001 for all comparisons), which confirmed the absence of UC in patients of the group «AH without UC» and its presence in other groups. To assess the correlation of UC disease activity according to endoscopy with inflammatory biomarkers, a correlation analysis was performed for patients with UC. Statistically significant direct correlations were found between the following main parameters: Mayo severity of UC and inflammatory biomarkers, and between inflammatory biomarkers. An inverse statistically significant correlation was found between the following parameters: patients’ age and serum zonulin (r=–0.207; p=0.043); duration of UC disease (r=–0.298; p=0.003). Histological examination of biopsy specimens from patients with arterial hypertension revealed uneven wall thickening with stratification in small arterial vessels in the submucosal layer due to mucoid and fibrinoid swelling. In both biopsies, there was a decrease in the number and size of vacuoles with mucin in the goblet cells of individual glands. No changes were detected in the biopsy specimens of patients in the «AH without UC» group. Conclusions. Measurement of blood pressure in patients with UC is recommended, as the presence of arterial hypertension worsens the course of UC and may lead to recurrence of the latter. Faecal biomarkers and serum zonulin determination offer a convenient, non‑invasive and inexpensive option for monitoring UC with and without arterial hypertension.

Мета — оцінити морфологічні зміни слизової оболонки товстої кишки в пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом (НВК) і артеріальною гіпертензією (АГ) або без неї, визначити та порівняти біомаркери запалення (фекальний кальпротектин, фекальний лактоферин, зонулін у сироватці крові). Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 142 пацієнти (76 чоловіків, 66 жінок) віком від 19 до 59 років. У 96 із них за результатами колоноскопії з біопсією встановлено діагноз НВК. Ендоскопічну оцінку тяжкості НВК проводили за Mayo ulcerative colitis system. Після біопсії виконано стандартне гістологічне дослідження з морфологічною оцінкою ступеня активності захворювання. За результатами вимірювання артеріального тиску пацієнтів розподілили на три групи: групу І — 49 хворих на НВК із супутньою АГ, групу ІІ — 47 хворих на НВК без супутньої АГ, групу ІІІ — 46 хворих на АГ без НВК. Застосовували неінвазивні методи дослідження, а саме визначення рівня фекального кальпротектину (Bühlmann fCAL ELISA, Швейцарія), фекального лактоферину (ScheBo Lactoferrin Smart Stool Test, Німеччина) та зонуліну в сироватці крові (IDK Zonulin ELISA, Immunodiagnostic AG, Німеччина) за допомогою імуноферментного аналізу. Результати. Відмінності між групами «НВК та АГ» і «АГ без НВК» та між групами «НВК без АГ» і «АГ без НВК» за рівнем фекального кальпротектину, фекального лактоферину, зонуліну в сироватці крові були статистично значущими (p<0,001 для усіх порівнянь), що підтверджувало відсутність НВК у пацієнтів групи «АГ без НВК» та його наявність в інших групах. Для оцінки залежності активності захворювання НВК за даними ендоскопії з біомаркерами запалення проведено кореляційний аналіз. Виявлено статистично значущу прямо пропорційну кореляцію між тяжкістю НВК за Mayo ulcerative colitis system і біомаркерами запалення, а також між біомаркерами запалення, обернено пропорційний статистично значущий зв’язок — між вмістом зонуліну в сироватці крові та віком пацієнтів (r=–0,207; р=0,043) і тривалістю НВК (r=–0,298; р=0,003). При гістологічному дослідженні біоптатів лише в пацієнтів з АГ спостерігали нерівномірне потовщення стінки з розшаруванням у дрібних судинах артеріального типу в підслизовому шарі внаслідок мукоїдного та фібриноїдного набухання. У біоптатах пацієнтів груп «НВК та АГ» і «НВК без АГ» відзначено зменшення кількості та розміру вакуоль із муцином у келихоподібних клітинах окремих залоз. У пацієнтів групи «АГ без НВК» не виявлено жодних змін у біоптатах. Висновки. Пацієнтам із НВК рекомендовано вимірювання артеріального тиску, оскільки наявність АГ погіршує перебіг НВК та може призвести до його рецидивів. Визначення рівня фекальних біомаркерів і зонуліну в сироватці крові є зручним, неінвазивним та недорогим варіантом моніторингу НВК як з АГ, так і без неї.