Целью работы было изучение особенностей липидного обмена у больных с синдромом энтеральной недостаточности при распространенном перитоните. Объект исследования – больные с распространенным фибринозно- гнойным перитонитом и больные с хроническими диффузными заболеваниями печени. В работе использован сравнительный анализ показателей липидограммы и С-реактивного протеина, как основного критерия эндотелиальной дисфункции в группах больных. Установлено, что у больных с синдромами энтеральной и печеночно-клеточной недостаточности имеет место эндотелиальная дисфункция, что в первом случае обусловлена острой эндотоксиновый агрессией, а во втором – нарушением функции печени, в частности ее ретикулоэндотелиальной системы. Доказано развитие липидного дистресс-синдрома у больных с избыточным всасыванием эндотоксина, или в случаях нарушенного его метаболизма в печени, что свидетельствует о эндотелиальной дисфункции у этих пациентов.

The aim of the study was to investigate the features of lipid metabolism in patients with enteral failure syndrome with diffuse peritonitis. The object of study was the patients with diffuse fibrinogenoussuppurative peritonitis and patients with chronic diffuse liver disease. The study uses comparative analysis of lipidogram and C-reactive protein as a major criterion of endothelial dysfunction in groups of patients. Patients with enteral and hepatocellular failure syndromes were found to suffer from endothelial dysfunction that is caused in the first case by endotoxin acute aggression, and the second - impaired liver function, its reticular-endothelial system in particular. The development of lipid distress-syndrome in patients with excessive absorption of endotoxin, or in cases of its metabolic disorders in the liver was substantiated, which is indicative of endothelial dysfunction in these patients.

Метою роботи було з’ясування особливостей ліпідного обміну у хворих з синдромом ентеральної недостатності при поширеному перитоніті. Об’єкт дослідження – хворі з поширеним фібринозногнійним перитонітом та хворі з хронічними дифузними захворюваннями печінки. В роботі використано порівняльний аналіз показників ліпідограми та С-реактивного протеїну, як основного критерію ендотеліальної дисфункції у групах хворих. Встановлено, що у хворих з синдромами ентеральної недостатності та печінково-клітинної недостатності має місце ендотеліальна дисфункція, що в першому випадку обумовлена гострою ендотоксиновою агресією, а в іншому – порушенням функції печінки, і зокрема її ретикуло-ендотеліальної системи. Доведено розвиток ліпідного дистрес-синдрому у хворих з надмірним всмоктуванням ендотоксину, або у випадках порушеного його метаболізму у печінці, що свідчить про ендотеліальну дисфункцію у цих пацієнтів.