The purpose of the present research is to improve the accuracy of simile structures system of the Russian language, putting the focus on the grammatical nature of comparisons. The object under the study is simile as a figure of speech and other comparison constructions in the composition of sentences. The subject of the study is the grammatical nature of a simile, and its place in the syntactic system of the Russian language. The study was conducted at the philological faculty of the Odessa I. I. Mechnikov National University on the basis of long-term observations of the grammatical analysis of such sentences in the practice of teaching the syntax of the modern Russian language. The study of the data has been carried out by methods of structural, semantic and functional analyses, as well as methods of observation and transformation analysis. As a result of the conducted theoretical research and observations related to the practice of teaching the syntax of the Russian language, the following conclusions have been drawn.The traditional approach considering a simile as a non-predicative construction expending the structure and semantics of a simple sentence is incorrect. Set simile expressions which are not separated intonationally and not marked with commas, are non-predicative. These explicit comparisons are not lexemes but syntaxemes, in other words, word combinations with comparative conjunctions. They function as non-detached members of the sentence. Made up comparisons which are intonationally isolated, and, if presented in a written form, are detached by commas, are potentially predicative, which is recovered from the context. Such a unit is an elliptic subordinate clause, contextually incomplete, within a compound sentence; if this unit is reloaded by some components of the main part being its anaphora and forms of the inflectional paradigm of these components. The simile of this type of structure are capable of expressing circumstantial relations of direct or indirect comparison. Detached comparison structures are semi-predicative ones expending the construction and the semantics of a simple sentence, if it is necessary to use new context-embedded words, introducing new meanings into the construction to make them fully-predicative. The predicative comparison structures are the least problematic when it comes to structural qualification; they function as subordinate part of complex sentences.

Цель данной работы заключается в том, чтобы внести уточнения в систему сравнительных конструкций русского языка с учётом их грамматической природы. Объектом изучения являются сравнительные обороты и другие сравнительные конструкции в составе предложений. Предмет исследования — грамматическая природа сравнительного оборота и его место в синтаксической системе русского языка. Исследование проведено на основе многолетних наблюдений за грамматическим разбором таких предложений в практике преподавания синтаксиса современного русского языка на филологическом факультете Одесского национального университета имени И. И. Мечникова. Изучение данного материала осуществлено методами структурного, семантического и функционального анализа, использованы также методы наблюдения и трансформационного анализа. В результате проведённого теоретического исследования и наблюдений, связанных с практикой преподавания синтаксиса русского языка, сделаны следующие выводы. Традиционный подход к сравнительным оборотам как к непредикативным конструкциям, осложняющим структуру и семантику простого предложения, нуждается в корректировке. Устойчивые сравнительные обороты, которые не обособляются интонационно и не выделяются на письме запятыми, непредикативны. Это синтаксемы или словосочетания со сравнительными союзами. Они функционируют как необособленные члены предложения. Сравнительные обороты, которые интонационно обособляются, а на письме выделяются запятыми, обладают потенциальной предикативностью, которая восстанавливается из контекста. Они являются контекстуально неполными эллиптическими придаточными предложениями в составе сложноподчинённых предложений, если эти единицы восполняются компонентами основной части, их анафорами и членами словоизменительных парадигм этих компонентов. Такие сравнительные обороты способны выражать обстоятельственные отношения прямого или опосредованного сравнения. Обособленные сравнительные обороты являются полупредикативными конструкциями, осложняющими структуру и семантику простых предложений, если для восстановления их полной предикативности необходимо использовать обусловленные контекстом новые слова, внося новые значения в конструкцию. Наименее проблематичными в вопросе структурной квалификации являются предикативные сравнительные обороты, которые функционируют в роли придаточных частей сложноподчинённых предложений.

Мета цієї роботи полягає в тому, щоб внести уточнення до системи порівняльних конструкцій російської мови з урахуванням їхньої граматичної природи. Об’єктом вивчення є порівняльні звороти й інші порівняльні конструкції в реченнях. Предмет дослідження — граматична природа порівняльного звороту та його місце в синтаксичній системі російської мови. Дослідження проведено на підставі багаторічних спостережень за граматичним розбором таких речень у практиці викладання синтаксису сучасної російської мови на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Вивчення матеріалу здійснено методами структурного, семантичного та функційного аналізу, використано також методи спостереження і трансформаційного аналізу. Результатом проведеного теоретичного дослідження та спостережень, пов’язаних із практикою викладання синтаксису російської мови, є такі висновки. Традиційний підхід до порівняльних зворотів як до непредикативних конструкцій, що ускладнюють структуру та семантику простого речення, потребує корегування. Усталені порівняльні звороти, що не відокремлюють інтонаційно паузами та на письмі комами, є непредикативними. Це синтаксеми або словосполучення з порівняльними сполучниками. Вони функціонують як невідокремлені члени речення. Порівняльні звороти, які відокремлюють інтонаційно та на письмі, мають потенційну предикативність, яка відновлюється з контексту. Вони є контекстуально неповними еліптичними підрядними частинами складнопідрядних речень, якщо відновлюються компонентами основної частини, їх анафорами та членами словозмінних парадигм цих компонентів. Такі порівняльні звороти здатні висловлювати обставинні відносини прямого або опосередкованого порівняння. Відокремлені порівняльні звороти є напівпредикативними конструкціями, що ускладнюють структуру та семантику простих речень, якщо для відновлення їхньої повної предикативності треба використовувати зумовлені контекстом нові слова, вносячи нові значення в конструкцію. Найменш проблематичними в питанні структурної кваліфікації є предикативні порівняльні звороти, які функціонують у ролі підрядних частин складнопідрядних речень.