Цель работы – проанализировать на примере «Боевого гопака» особенности современного взаимодействия народного танца и спорта в контексте традиций взаимообогащения двух видов национальной культуры. Методология исследования заключается в применении историко-сравнительного и искусствоведческого методов. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о взаимодействии народно-сценического танца и спорта как одной из положительных тенденций развития культурного процесса в Украине. Проанализированы с искусствоведческих позиций новую систему психофизического совершенствования «Боевой гопак». Выяснено, что элементы спортивной техники «Боевого гопака», реконструированные по аналогии с восточными боевыми искусствами, базируются на виртуозных мужских движениях украинских казацких танцев. «Боевой гопак», получивший статус национального вида спорта, следует рассматривать не только как своеобразное боевое искусство, но и как современный спортивный или потенциальный народно-сценический танец. Выводы. Новые технические и композиционные приемы, характерные для «Боевого гопака», могут быть использованы в народно-сценической хореографии при условии, что структурно-морфологический аспект техники этого вида спорта будет подчинен образно-тематическом замысла хореографа.

Purpose of the article. The article examines the traditions of the interaction of art and sports as a factor in enriching the flexible arsenal of Ukrainian folk-stage dance. The methodology of the research is to apply historical-comparative and art-study methods. Scientific novelty of the work is to broaden ideas about the interaction of folk-stage dance and sports as one of the positive trends in the development of the cultural process in Ukraine. The newly created system of psycho-physical improvement of “Combat Hopak” was analyzed from art studies. It was found out that elements of the sports technique of “Combat Hopak,” reconstructed by analogy with the Eastern martial arts, are based on the virtuoso male movements of Ukrainian Cossack dances. “Combat Hopak,” which gained the status of a national sport, should be considered not only as a kind of martial arts but also as contemporary sports or potential folk-stage dance. Conclusions. New technical and compositional techniques that typical for “Combat Hopak” can be used in folk-stage choreography, provided that the structural and morphological aspect of the technique of this sport will be subordinated to the figurative and thematic design of the choreographer.

Мета дослідження – проаналізувати на прикладі «Бойового гопака» особливості сучасної взаємодії народного танцю і спорту в контексті традицій взаємозбагачення двох видів національної культури. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного та мистецтвознавчого методів. Наукова новизна роботи полягає у розширенні уявлень про взаємодію народно-сценічного танцю і спорту як одну з позитивних тенденцій розвою культурного процесу в Україні. Проаналізовано з мистецтвознавчих позицій новостворену систему психофізичного вдосконалення «Бойовий гопак». З’ясовано, що елементи спортивної техніки «Бойового гопака», реконструйованої за аналогією до східних бойових мистецтв, базуються на віртуозних чоловічих рухах українських козацьких танців. «Бойовий гопак», який здобув статус національного виду спорту, варто розглядати не тільки як своєрідне бойове мистецтво, а й як сучасний спортивний чи потенційний народно-сценічний танець. Висновки. Нові технічні й композиційні прийоми, характерні для «Бойового гопака», можуть бути використані в народно-сценічній хореографії за умови, що структурно-морфологічний аспект техніки цього виду спорту буде підпорядкований образно-тематичному задуму хореографа.