The article analyzes individual aspects of liability in labor law, which allowed us to identify several key aspects that highlight the features of liability in labor law, in particular its functions, forms and grounds (conditions). It is noted that liability in labor law has several functions, including punitive, protective and preventive. It is noted that each of the functions performs its specific tasks in labor relations, in particular, material performs compensation for damages caused, while disciplinary is aimed at punishing for violation of labor duties. Such a distinction allows us to understand that one of the forms of liability has a compensatory function, and the other - educational, encouraging employees to properly perform their labor duties. It is noted that liability in labor law lies, first of all, within the framework of the relationship between the employee and the employer, and not between the employee and the state. The above allows us to focus on the internal mechanisms and legislative norms that determine the rights and obligations of the parties. It is emphasized that state bodies are not always the main actors when considering the issue of liability in labor law. The importance of a collective agreement and social dialogue is highlighted, which provide additional opportunities for regulating labor relations and liability. Attention is drawn to the specifics of regulating labor relations and social dialogue, as well as disciplinary liability in the context of labor law, which has additional complexity, since violations may relate not only to legal norms, but also to ethical requirements that are part of the labor duties of employees. It is noted that disciplinary liability has a more educational role, helping to form proper labor discipline among employees. It is found that one of the key challenges remains ensuring a balance of interests between employees and employers, which involves not only the application of sanctions for violations, but also the creation of conditions for preventing violations. It is believed that the formation of a fair and transparent mechanism of labor legislation should be improved by strengthening the protection of employees’ rights and increasing the responsibility of employers.

У статті проведено аналіз окремих аспектів відповідальності у трудовому праві, що дозволило виокремити кілька ключових ознак, які висвітлюють особливості відповідальності в трудовому праві, зокрема її функції, форми та підстави (умови). Зазначається, що відповідальність у трудовому праві має кілька функцій, серед яких каральна, захисна та попереджувальна. Звертається увага, що кожна з функцій виконує свої специфічні завдання в трудових відносинах, зокрема матеріальна виконує компенсацію завданих збитків, тоді як дисциплінарна має за мету покарання за порушення трудових обовʼязків. Таке розмежування дозволяє зрозуміти, що одна з форм відповідальності має компенсаційну функцію, а інша – виховну, заохочуючи працівників до належного виконання трудових обовʼязків. Зазначено, що відповідальність у трудовому праві полягає, в перш за все, в межах відносин між працівником і роботодавцем, а не між працівником та державою. Наведене дозволяє зосередитися на внутрішніх механізмах та законодавчих нормах, які визначають права і обовʼязки сторін. Підкреслюється, що державні органи не завжди є основними суб’єктами при розгляді питання щодо відповідальності у трудовому праві. Висвітлюється важливість колективного договору та соціального діалогу, які надають додаткові можливості для врегулювання трудових відносин і відповідальності. Звертається увага на специфіку регулювання трудових відносин та соціального діалогу, а також дисциплінарної відповідальності в контексті трудового права, яка має додаткову складність, адже порушення можуть не лише стосуватися правових норм, а й етичних вимог, які є частиною трудових обовʼязків працівників. Зазначено, що дисциплінарна відповідальності має більше виховну роль, допомагаючи формувати належну трудову дисципліну серед працівників. Зʼясовано, що одним із ключових викликів залишається забезпечення балансу інтересів працівників і роботодавців, що передбачає не лише застосування санкцій за порушення, а й створення умов для запобігання порушенням. Вважається, що формування справедливого та прозорого механізму трудового законодавства слід удосконалювати шляхом посилення захисту прав працівників та підвищення відповідальності роботодавців.