The article deals with the main directions of harmonization of Ukrainian tax legislation in accordance with the EU standards, key measures to optimize the taxation system of Ukraine in accordance with European norms. Considerable attention is paid to the harmonization of Ukraine’s tax policy with the approaches used in the EU. The article identifies the main principles and objectives of the EU tax policy, analyses the priority areas for improving the Ukrainian tax system in the context of its adaptation to European standards. The author emphasizes that direct taxation in the EU is based on harmonization of standards for taxation of individuals and legal entities, especially in the context of preventing tax evasion and resolving the issue of double taxation. Ukraine has already implemented some European and international standards, which helps to stabilize the basic principles of taxation, create a coherent tax base and improve the mechanisms of tax assessment and collection. The author comes to the conclusion that at the present stage the main difficulties of the Ukrainian tax system include: predominance of the fiscal function of taxes over the regulatory function; numerous regulations from other areas of law which partially regulate tax relations; insufficient level of legal guarantees for all participants of tax relations. Considerable attention is paid to the analysis of international experience in the field of indirect taxation, which demonstrates the effectiveness of accumulating tax revenues for economic development, supporting low-income groups of the population, stimulating scientific and technological progress and increasing the country’s labor potential. The article suggests ways to overcome the challenges in harmonizing the tax legislation of Ukraine and the EU. Integration into the EU is a priority of Ukraine’s foreign policy, and harmonization of legislation is an important step in this process. Improving the efficiency of the tax system contributes not only to the financial stability of the state, but also to the intensification of business activity.

У цій статті розглянуто основні напрями гар­монізації податкового законодавства України у відповідність до стандартів Європейського Со­юзу, ключові заходи щодо оптимізації системи оподаткування України відповідно до європей­ських норм. Значну увагу приділено гармоніза­ції податкової політики України з підходами, що застосовуються в країнах ЄС. У статті визначено головні принципи та цілі податкової політики Єв­ропейського Союзу. Автор аналізує пріоритетні напрями вдосконалення української податкової системи в контексті її адаптації до європейських стандартів. Акцентовано увагу на тому, що пряме оподат­кування в ЄС базується на узгодженні стандар­тів для оподаткування фізичних та юридичних осіб, особливо у контексті запобігання податко­вому ухиленню та вирішення питання подвійно­го оподаткування. Україна вже імплементувала деякі європейські та міжнародні стандарти, що сприяє стабілізації базових принципів оподат­кування, створення цілісної податкової бази та поліпшення механізмів нарахування й збору по­датків. Автор статті доходить висновку, що на су­часному етапі основні труднощі української податкової системи включають: переважання фіскальної функції податків над регулятивною; наявність численних нормативних актів з інших сфер права, що частково регулюють податкові відносини; недостатній рівень правових гаран­тій для всіх учасників податкових відносин. Значну увагу приділено аналізу світового досвіду у сфері непрямого оподаткування, який демонструє ефективність акумулювання подат­кових надходжень для розвитку економіки, під­тримки малозабезпечених верств населення, стимулювання науково-технічного прогресу та підвищення трудового потенціалу країни. У статті запропоновано шляхи подолання викликів у сфері гармонізації податкового за­конодавства України та ЄС. Інтеграція до ЄС є пріоритетом зовнішньої політики України, а гармонізація законодавства - важливим кроком для цього процесу. Підвищення ефективності податкової системи сприяє не тільки фінансовій стабільності держави, але й активізації підпри­ємницької діяльності.