Purpose - to improve the observation of children after surgical treatment of the aortic coarctation. Materials and methods. A retrospective analysis of 87 case histories of patients with aortic coarctation in the preoperative period was performed; 44 patients underwent daily blood pressure monitoring, nitric oxide levels in 61 children were determined in the postoperative period; histological examination of 15 coarctated aortic sites was performed; quality of life was assessed in 56 patients with aortic coarctation after surgical treatment. Results. According to daily blood pressure monitoring, an inadequate increase in blood pressure during physical and mental activity was obtained; a violation of the circadian rhythm of blood pressure with insufficient decrease in systolic and diastolic or excessive decrease in diastolic pressure was detected. The results of the assessment of blood pressure variability revealed a significant difference in the standard deviation of the mean daily diastolic blood pressure (62.5 (55; 75)), daily diastolic blood pressure (72.5 (57; 78.5)), and an increase in the circadian systolic blood pressure index (16 (11.5; 17)). The level of nitric oxide in the blood of a group of patients with arterial hypertension was 4.18±0.86 μmol/l (M±SD - mean ± standard deviation). in the control group - 5.51±0.69 μmol/l. Thus, a significant decrease in nitric oxide in the group with arterial hypertension was established (t=-5.45; p<0.001). It was also diagnosed that in the group of patients with stable arterial hypertension, the level of nitric oxide was 3.74±0.79 μmol/l, and in the subgroup of patients with labile hypertension - 4.44±0.80 μmol/l, the subgroups in the content of nitric oxide significantly differed from each other (t=2.91; p<0.01), as well as from the values of the control group: with stable arterial hypertension (t=-6.72; p<0.001) and labile arterial hypertension (t=-4.41; p<0.001). The dependence of the level of nitric oxide in serum on the time of the postoperative period and the type of arterial hypertension was established. The histological features of area of narrowing in the form of foci of necrosis of cells and fibers, areas of hypo- and anelastosis, the presence of newly formed vessels of capillary type were identified and studied. The main factors in reducing the quality of life of patients with coarctation of the aorta in the postoperative period are the presence of arterial hypertension, restriction of physical activity, parents’ оverprotection. Conclusions. Based on the data obtained, an individual observation card of a patient with aortic coarctation was created. A set of clinical, instrumental and laboratory signs that may be a leading role in the occurrence and course of arterial hypertension in children (concomitant cardiovascular and somatic pathologies, initial level of systolic and diastolic blood pressure, level of the final product of nitric oxide in serum, structural features of the aortic wall) has been determined. An original method of examination of patients with aortic coarctation in the postoperative period was proposed. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

Цель - усовершенствовать наблюдение за детьми после хирургического лечения коарктации аорты. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 87 историй болезни пациентов с коарктацией аорты в дооперационном периоде; 44 пациентам выполнено суточное мониторирование артериального давления, у 61 ребенка в послеоперационном периоде определен уровень оксида азота; выполнено гистологическое исследование 15 коарктационных участков аорты; качество жизни оценено у 56 пациентов с коартацией аорты после ее хирургического лечения. Результаты. По данным суточного мониторирования артериального давления получено неадекватное повышение артериального давления при физической и психической активности; отмечено нарушение циркадного ритма артериального давления с недостаточным снижением систолического и диастолического или чрезмерным снижением диастолического. При оценке вариабельности артериального давления выявлено достоверное расхождение между стандартным отклонением среднесуточного уровня диастолического артериального давления (62,5 (55; 75)), дневного диастолического артериального давления (72,5 (57; 78,5)) и увеличением циркадного индекса систолического артериального давления (16 (11,5; 17)). Уровень метаболитов оксида азота в крови группы пациентов с артериальной гипертензией составил 4,18±0,86 мкмоль/л (М±SD - среднее±стандартного отклонения), в контрольной группе - 5,51±0,69 мкмоль/л. Таким образом, установлено достоверное снижение уровня оксида азота в группе с артериальной гипертензией (t=-5,45; p<0,001). Также диагностировано, что в подгруппе пациентов со стабильной артериальной гипертензией уровень оксида азота составил 3,74±0,79 мкмоль/л, а подгруппе пациентов с лабильной артериальной гипертензией - 4,44±0,80 мкмоль/л; подгруппы по уровню оксида азота достоверно отличались друг от друга (t=2,91; р<0,01), а также от значений контрольной группы: при стабильной артериальной гипертензии (t=-6,72; p<0,001) и лабильной артериальной гипертензии (t=-4,41; p<0,001). Установлена зависимость уровня оксида азота в сыворотке крови от времени послеоперационного периода и типа артериальной гипертензии. Выявлены и изучены гистологические особенности строения стенки аорты в области сужения в виде очагов некроза клеток и волокон, участков гипо- и анэластоза, наличия новообразованных сосудов капиллярного типа. Основными факторами снижения качества жизни пациентов с коарктацией аорты в послеоперационном периоде являются наличие артериальной гипертензии, ограничение физической активности, гиперопека со стороны родителей. Выводы. На основе полученных данных разработана индивидуальная карта наблюдения пациента с коарктацией аорты. Определен комплекс клинико-инструментальных и лабораторных признаков, играющих ведущую роль в возникновении и течении артериальной гипертензии у детей (сопутствующие сердечно-сосудистые и соматические заболевания, исходный уровень систолического и диастолического артериального давления, уровень оксида азота в сыворотке крови, особенности строения стенки аорты). Предложена оригинальная методика обследования пациентов с коарктацией аорты в послеоперационном периоде. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Мета - удосконалити спостереження дітей після хірургічного лікування коарктації аорти. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 87 історій хвороб пацієнтів із коарктацією аорти в доопераційному періоді; 44 пацієнтам виконано добове моніторування артеріального тиску, у 61 дитини визначено рівень оксиду азоту в післяопераційному періоді; проведено гістологічне дослідження 15 коарктаційних ділянок аорти; оцінено якість життя в 56 пацієнтів із коартацією аорти після оперативного її лікування. Результати. За даними добового моніторування артеріального тиску отримано неадекватне підвищення артеріального тиску на тлі фізичного та психічного навантаження; виявлено порушення циркадного ритму артеріального тиску з недостатнім зниженням систолічного та діастолічного або надмірним зниженням діастолічного. За результатами оцінювання варіабельності артеріального тиску констатовано достовірну розбіжність стандартного відхилення середньодобового рівня діастолічного артеріального тиску (62,5 (55; 75)), денного діастолічного артеріального тиску (72,5 (57; 78,5)), збільшення циркадного індексу систолічного артеріального тиску (16 (11,5; 17)). Рівень метаболітів оксиду азоту в крові пацієнтів з артеріальною гіпертензією становив 4,18±0,86 мкмоль/л (M±SD - середнє±стандартне відхилення), у контрольній групі - 5,51±0,69 мкмоль/л. Отже, встановлено достовірне зниження оксиду азоту в групі з артеріальною гіпертензією (t=-5,45; p<0,001). Також діагностовано, що в підгрупі пацієнтів зі стабільною артеріальною гіпертензією рівень оксиду азоту становив 3,74±0,79 мкмоль/л, а в підгрупі пацієнтів із лабільною артеріальною гіпертензією - 4,44±0,80 мкмоль/л, підгрупи за вмістом оксиду азоту достовірно відрізнялися між собою (t=2,91; p<0,01), а також від значень контрольної групи: зі стабільною артеріальною гіпертензією (t=-6,72; p<0,001) і лабільною артеріальною гіпертензією (t=-4,41; p<0,001). Встановлено залежність рівня оксиду азоту в сироватці крові від часу післяопераційного періоду та виду артеріальної гіпертензії. Виявлено та вивчено гістологічні особливості будови стінки аорти в ділянці звуження у вигляді осередків некрозу клітин і волокон, ділянок гіпо- та анеластозу, наявності новоутворених судин за капілярним типом. Основними факторами зниження якості життя пацієнтів із коарктацією аорти в післяопераційному періоді є артеріальна гіпертензія, обмеження фізичної активності, гіперопіка з боку батьків. Висновки. На основі отриманих даних створено індивідуальну карту спостереження пацієнта з коарктацією аорти. Визначено сукупність клініко-інструментальних і лабораторних ознак, що відіграють провідну роль у виникненні та перебігу артеріальної гіпертензії в дітей (супутня серцево-судинна та соматична патології, вихідний рівень систолічного та діастолічного артеріального тиску, рівень оксиду азоту в сироватці крові, особливості будови стінки аорти). Запропоновано оригінальну методику обстеження пацієнтів із коарктацією аорти в післяопераційному періоді. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.