Aim. To conduct the pharmacoeconomic assessment of the rationality of using memantine and its combinations with acetylcholinesterase inhibitors in the treatment of dementia in Alzheimer’s disease in Ukraine. Materials and methods. Historical, analytical and comparative, systematic, graphic, logical, hypothetical-deductive, as well as marketing, pharmacoeconomic, and mathematical and statistical methods of analysis were used. The pharmacoeconomic studies were conducted using the cost-effectiveness method. CER and ICER indicators were calculated for dementia treatment regimens in Alzheimer’s disease containing memantine and its combinations with acetylcholinesterase inhibitors (donepezil, galantamine, rivastigmine) in the period of 12 and 24 weeks of their use. The pharmacoeconomic analysis used data on the clinical effectiveness of dementia treatment regimens in Alzheimer’s disease presented in the Sochrane library (ID Number: CN-01071444; Accession Number: PUBMED 25932260e). Results. It was found that despite the clinical advantages of using the memantine+galantamine regimen proven by scientists according to the MMSE scale, the use of the memantine+rivastigmine regimen seemed to be rational (CER1 = 23.13 and CER2 = 34.57 USD/unit of increased efficiency). The clinical and economic benefits of using the memantine+galantamine regimen in the treatment of dementia patients with Alzheimer’s disease were proven in the 12- and 24-week regimen (MMSE scale). In the case of using the AADL scale, it was rational, from the point of view of economical use of resources, in the 12-week regimen of treating patients, the use of the memantine + rivastigmine regimen was less expensive (CER1 = 18.30 $/unit of AADL score reduction), while in the 24-week regime it was the memantine + placebo regimen (CER2 = $37.58 $/ unit of AADL score reduction). Conclusions. The research results presented can be used in forming drug purchases carried out by specialized healthcare institutions under the conditions of limited budget funding and growing needs of psychoneurological patients in effective medical and pharmaceutical care.

Мета – фармакоекономічна оцінка раціональності застосування мемантину та його комбінацій з інгібіторами ацетилхолінестерази у лікуванні деменції внаслідок хвороби Альцгеймера в Україні. Матеріали та методи: історичний, аналітико-порівняльний, системний, графічний, логічний, гіпотетико-дедуктивний, а також маркетинговий, фармакоекономічний та математико-статистичний методи аналізу. Фармакоекономічні дослідження проводилися з використанням методу «витрати – ефективність». Розраховувалися показники CER та ІCER для схем лікування деменції внаслідок хвороби Альцгеймера, що містять мемантин та його комбінацій з інгібіторами ацетилхолінестерази (донепезил, галантамін, ривастигмін) у режимі 12 та 24 тижнів їх застосування. У фармакоекономічному аналізі застосувалися дані клінічної ефективності схем лікування деменції внаслідок хвороби Альцгеймера, які представлені у Сochrane library (ID Number: CN-01071444; Accession Number: PUBMED 25932260е). Результати дослідження. Установлено, що, незважаючи на клінічні переваги використання схеми мемантин + галантамін, які були доведені науковцями за шкалою MMSE, раціональним є застосування схеми мемантин + ривастигмін (CER1 = 23,13 та CER2 = 34,57 дол. США/одиницю приросту ефективності). Клініко-економічні переваги застосування схеми мемантин + галантамін у лікуванні хворих на деменцію внаслідок хвороби Альцгеймера були доведені у режимі 12 та 24 тижнів (шкала MMSE). У разі використання шкали AADL раціональним, з позиції економного використання ресурсів, у режимі 12 тижнів лікування хворих менш витратним є застосування схеми мемантин + ривастигмін (CER1 = 18,30 дол. США/одиницю зниження показника за шкалою AАDL), а у режимі 24 тижнів – схема мемантин + плацебо (CER2 = 37,58 дол. США/одиницю зниження за шкалою AАDL). Висновки. Результати досліджень можуть бути використані у формуванні закупівель ліків, які здійснюються спеціалізованими закладами охорони здоров’я за умов обмеженого бюджетного фінансування та зростання потреб психоневрологічних хворих у ефективній медичній та фармацевтичній допомозі.