Objective: to assess the arterial blood pressure measured invasively in the internal carotid artery and distal to the site of thrombotic occlusion (in the middle cerebral artery) during mechanical thrombectomy in patients with acute ischemic stroke. Materials and methods: In 2024, a total of 90 patients with acute cerebrovascular occlusion who underwent thrombectomy were examined. Data from 23 patients in whom intraoperative arterial pressure (AP) was measured invasively were analyzed. Patient age ranged from 44 to 81 years, with a mean age of 66.3±10.4 years. The majority of patients were male (61%). Stroke severity was assessed using the National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), and functional outcomes were evaluated using the modified Rankin Scale (mRS) at discharge (0–3 points – favorable outcome, 4–6 points – unfavorable outcome). Ischemic changes were graded according to the Alberta Stroke Program Early CT Score (ASPECTS), with ≤7 points indicating extensive changes and ≥8 points indicating moderate changes. Results: No statistically significant differences were found in AP levels in the internal carotid artery before and after thrombectomy depending on the degree of neurological deficit, volume of ischemic changes, or functional outcome (p>0.1). The mean AP measured distal to the site of occlusion was significantly higher in patients with NIHSS scores ≤15 compared to those with NIHSS scores>15 ((59.7±4.7) vs. (51.0±10.9) mm Hg, p=0.02), in patients with moderate ischemic changes ((58.5±5.4) vs. (44.3±11.9) mm Hg, p=0.03), and in those with a favorable functional outcome ((59.2±5.5) vs. (49.0±11.1) mm Hg, p=0.02). The mean AP in the internal carotid artery after thrombectomy was significantly higher in patients with hemorrhagic transformation ((114.4±9.0) vs. (100.4±13.4) mm Hg, p=0.01). Conclusions: A correlation was found between the mean AP levels, measured invasively in intracranial arteries at various stages of mechanical thrombectomy for acute ischemic stroke, and stroke severity, infarct volume, development of hemorrhagic transformation, and functional outcome. These findings highlight the importance of investigating local hemodynamics to predict treatment outcomes in acute ischemic stroke and to explore personalized AP management strategies during thrombectomy and in the early postoperative period.

Цель: оценить уровень артериального давления, измеренного инвазивным методом во внутренней сонной артерии и дистальнее места тромботической окклюзии (в средней мозговой артерии) во время механической тромбэктомии у пациентов с острым ишемическим инсультом. Материалы и методы. В 2024 году обследованы 90 пациентов с острой цереброваскулярной окклюзией, которым выполнена тромбэктомия. Проведен анализ данных 23 пациентов, у которых во время операции измеряли артериальное давление (АД) инвазивным методом. Возраст пациентов – 44–81 год, средний возраст – (66,3±10,4) года. Среди пациентов преобладали мужчины (61%). Тяжесть инсульта оценивали по National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), функциональное состояние – по модифицированной шкале Ренкина (мШР) при выписке (0–3 балла – благоприятный результат, 4–6 баллов – неблагоприятный), ишемические изменения ‒ по Alberta Stroke Program Early CT Score (ASPECTS, ≤7 баллов – выраженные, ≥8 баллов – умеренные). Результаты. Не выявлено статистически значимых различий по уровню АД во внутренней сонной артерии до и после тромбэктомии в зависимости от степени неврологического дефицита, объема ишемических изменений и функционального результата (p>0,1). Среднее АД дистальнее места окклюзии было значительно выше у пациентов с NIHSS ≤15 баллов по сравнению с NIHSS >15 баллов ((59,7±4,7) и (51,0±10,9) мм рт. ст., p=0,02), пациентов с умеренными ишемическими изменениями ((58,5±5,4) и (44,3±11,9) мм рт. ст., p=0,03), пациентов с благоприятным функциональным результатом ((59,2±5,5) и (49,0±11,1) мм рт. ст., p=0,02). Среднее АД во внутренней сонной артерии после тромбэктомии было значительно выше у пациентов с геморрагической трансформацией ((114,4±9,0) и (100,4±13,4) мм рт. ст., p=0,01). Выводы. Установлена связь между уровнем среднего АД, измеренного инвазивным методом во внутричерепных артериях на разных этапах механической тромбэктомии при остром ишемическом инсульте и тяжестью и объемом инсульта, развитием геморрагической трансформации и функциональным результатом. Полученные данные свидетельствуют о важности изучения локальной гемодинамики для прогнозирования результатов лечения острого ишемического инсульта и исследования персонифицированных стратегий контроля АД во время тромбэктомии и ранний послеоперационный период.

Мета: оцінити рівень артеріального тиску, виміряного інвазивним методом у внутрішній сонній артерії та дистальніше від місця тромботичної оклюзії (у середній мозковій артерії) під час механічної тромбектомії в пацієнтів із гострим ішемічним інсультом. Матеріали і методи. У 2024 р. обстежено 90 пацієнтів із гострою цереброваскулярною оклюзією, яким виконано тромбектомію. Проведено аналіз даних 23 пацієнтів, в яких під час операції вимірювали артеріальний тиск (АТ) інвазивним методом. Вік пацієнтів ‒ 44–81 рік, середній вік ‒ (66,3±10,4) року. Серед пацієнтів переважали чоловіки (61%). Тяжкість інсульту оцінювали за National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), функціональний стан – за модифікованою шкалою Ренкіна (мШР) при виписці (0–3 бали — сприятливий результат, 4–6 балів — несприятливий), ішемічні зміни ‒ за Alberta Stroke Program Early CT Score (ASPECTS, ≤7 балів — виразні, ≥8 балів — помірні). Результати. Не виявлено статистично значущих відмінностей за рівнем АТ у внутрішній сонній артерії до та після тромбектомії залежно від ступеня неврологічного дефіциту, обсягу ішемічних змін і функціонального результату (p>0,1). Середній АТ дистальніше від місця оклюзії був значущо вищим у пацієнтів із NIHSS ≤15 балів порівняно з NIHSS >15 балів ((59,7±4,7) і (51,0±10,9) мм рт. ст., p=0,02), пацієнтів із помірними ішемічними змінами ((58,5±5,4) та (44,3±11,9) мм рт. ст., p=0,03), пацієнтів зі сприятливим функціональним результатом ((59,2±5,5) і (49,0±11,1) мм рт. ст., p=0,02). Середній АТ у внутрішній сонній артерії після тромбектомії був значущо вищим у пацієнтів із геморагічною трансформацією ((114,4±9,0) та (100,4±13,4) мм рт. ст., p=0,01). Висновки. Установлено зв’язок між рівнем середнього АТ, виміряного інвазивним методом у внутрішньочерепних артеріях на різних етапах механічної тромбектомії при гострому ішемічному інсульті й тяжкістю та об’ємом інсульту, розвитком геморагічної трансформації та функціональним результатом. Отримані дані свідчать про важливість вивчення локальної гемодинаміки для прогнозування результатів лікування гострого ішемічного інсульту й дослідження персоніфікованих стратегій контролю АТ під час тромбектомії та в ранній післяопераційний період.