The article discusses the play “Eugene Onegin”, staged by Dmitry Cherniakov (Bolshoi Theatre, 2006), and the public reaction to the work of the theatre. Using the example of some scenes the article analyzes the characteristics of the director’s proposed version. It is proved that D. Cherniakov’s creative solutions were conditioned by his desire to follow not the letter but the spirit of A. Pushkin’s works, the deep logic of his thinking; the “outrageous” staging decisions are external, while internally the play is closely related to the ideas and artistic innovations of the poet. It is noted that P. Tchaikovsky worked similarly with A. Pushkin’s texts, striving to achieve the same purpose.

Рассмотрены спектакль «Евгений Онегин» в постановке Д. Чернякова (Большой театр, 2006), реакция публики на работу театра. На примере отдельных сцен проанализированы особенности предложенной режиссёрской версии. Доказано: творческие решения Д. Чернякова были обусловлены стремлением следовать не букве, но духу произведения А. Пушкина, глубинной логике его мышления; «эпатажность» сценического решения является фактором внешним, в то время как внутренне спектакль тесно связан с идеями и художественными новациями поэта. Показано, что так в своё время работал с текстом А. Пушкина П. Чайковский.

Розглянуто спектакль «Євгеній Онєгін» у постановці Д. Чернякова (Великий театр, 2006), реакцію публіки на роботу театру. На прикладі окремих сцен проаналізовано особливості запропонованої режисерської версії. Доведено: творчі рішення Д. Чернякова зумовлені прагненням дотримуватися не букви, а духу твору О. Пушкіна, глибинної логіки його мислення; «епатажність» сценічного вирішення є фактором зовнішнім, водночас внутрішньо спектакль тісно пов’язаний з ідеями та художніми новаціями поета. Показано, що так свого часу працював із текстом О. Пушкіна і П. Чайковський.