Постинсультная реабилитация это комплекс мероприятий, направленных на продолжение интенсивной, неотложной терапии, чтобы уменьшить вред, нанесенный головному мозгу больного. Такие интервенции начинают проводить сразу после экстренного лечения, чтобы пациенты могли максимально быстро адаптироваться и восстановить социальное функционирование. Приведен обзор рекомендаций Австрийской ассоциации по борьбе с инсультом (ASS, 2018) о постинсультной нейрореабилитации пациентов.Различают раннюю и позднюю, или долгосрочную, реабилитацию. Для научно обоснованных рекомендаций относительно лечения целесообразнее использовать термины «нейрорепарация», «нейропластичность» и «нейровостановление».Традиционным подходом к восстановлению пациентов после инсульта долгое время была модель ухода, предусматривающая реабилитацию не как параллельный метод помощи, а как следующий после лечения инсульта. Однако с учетом особенностей биологических процессов вследствие инсульта, целесообразной является именно ранняя реабилитация (желательно, в течение 24 ч после инсульта).Процессы нейропротекции и нейрореабилитации требуют интегрированного терапевтического подхода. Это необходимо учитывать при принятии решения о раннем назначении соответствующих медикаментозных средств. Доказано, что защита нервно-сосудистой системы от ишемического поражения имеет важное значение. Так, участок ишемической полутени можно спасти иногда даже в течение 24 ч после инсульта путем восстановления адекватной перфузии тканей мозга и применения нейропротективных препаратов.Реабилитация после инсульта это целенаправленный процесс, позволяющий пациенту достичь лучшего физического, когнитивного, эмоционального, социального и функционального уровня. Поэтому соответствующие мероприятия следует начинать как можно раньше (в течение 24–48 ч после инсульта) с привлечением междисциплинарной профессиональной команды в специализированном медицинском учреждении.

Постінсультна реабілітація це комплекс заходів, спрямованих на продовження інтенсивної, невідкладної терапії, щоб зменшити шкоду, завдану головному мозку хворого. Такі інтервенції починають проводити одразу після екстреного лікування, щоб пацієнти могли максимально швидко адаптуватися та відновити соціальне функціонування. Наведено огляд рекомендацій Австрійської асоціації боротьби з інсультом (ASS, 2018) щодо постінсультної нейрореабілітації пацієнтів.Розрізняють ранню та пізню, або довгострокову, реабілітацію. Для науково обґрунтованих рекомендацій щодо лікування доцільніше послуговуватися термінами «нейрорепарація», «нейропластичність» та «нейровідновлення».Традиційним підхідом до відновлення пацієнтів після інсульту тривалий час була модель догляду, яка передбачала реабілітацію не як паралельний метод допомоги, а як наступний після лікування інсульту. Однак з огляду на особливості біологічних процесів унаслідок інсульту доцільною є саме рання реабілітація (бажано, протягом 24 год після виникнення інсульту).Процеси нейропротекції та нейрореабілітації потребують інтегрованого терапевтичного підходу. Це необхідно ураховувати при прийнятті рішення щодо раннього призначення відповідних медикаментозних засобів. Доведено, що захист нервово-судинної системи від ішемічного ураження має важливе значення. Так, ділянку ішемічної напівтіні можна врятувати іноді навіть упродовж 24 год після інсульту шляхом відновлення адекватної перфузії тканин мозку та застосування нейропротективних препаратів.Реабілітація після інсульту це цілеспрямований процес, який дає пацієнтові змогу досягти найкращого фізичного, когнітивного, емоційного, соціального та функціонального рівня. Тому відповідні заходи слід розпочинати якомога раніше (протягом 24–48 год після інсульту) із залученням міждисциплінарної професійної команди у спеціалізованому медичному закладі.

Post-stroke rehabilitation includes a complex of measures aimed to continue intensive emergency therapy in purpose to do everything possible to reduce damage to the brain of patient. The primary goal of such interventions is to start promptly after the urgent treatment that contributes patients to adapt as soon as possible and recover social functioning. The article presents a brief review of the guidelines of Austrian Stroke Society (ASS, 2018) on neurological rehabilitation of patients after stroke.There are early and late or long-term rehabilitation. The terms “neuroreparation”, “neuroplasticity” and “neurorecovery” appear to be appropriate for evidence-base guidelines.The standard approach to further recovery of patients after stroke included a care model providing the following but not the parallel care. However, taking into account stroke-induced biological process, the urgent need in particular early rehabilitation (within 24 hours if possible) is a incontestable fact.Neuroprotection and neurorecovery require integrated therapeutic approach. It is of great importance to make a decision about early prescription of necessary medications. The fact of high priority of neurovascular system protection from ischemic injury is supported. Thus, sometimes the ischemic penumbra could be saved even within 24 hours after stroke by recovering perfusion of brain tissues and administrating neuroprotective agents.Recovery after stroke is a targeted process enabling patient to achieve better physical, cognitive, emotional, social and functional status. That is why reasonable measures should be started as early as possible (within 24–48 hours) after stroke with the assistance of multidisciplinary professional team in specialized medical centers.