The article examines the legal aspects of forced relocation of enterprises in the context of economic recovery of the State. The author presents the current legal framework for the forced relocation of enterprises, which consists of: a) legislative acts on – facilitating the processes of relocation of enterprises under martial law and economic recovery of the State; – ensuring the rights and freedoms of internally displaced persons; – the legal regime of martial law; – peculiarities of regulation of land relations under martial law; b) governmental regulations; c) the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine to further implement programs to support Ukrainians on the basis of guaranteeing the economic stability of the state and strengthening measures to clean up the financial system of Ukraine. The author identifies a problematic situation with regard to the powers of certain central executive authorities to implement the Emergency Relocation Plan. The author proposes to legislate the provision of a stabilization subsidy to the de-occupied territories based on the calculation of personal income tax losses resulting from the forced relocation of enterprises. It is proposed to take into account the following criteria when determining the status of enterprises, institutions, organizations under martial law and their state support – economic importance (strategic, critical, important); – environmental impact and use of natural resources; – territorial and security factors. The new Economic Security Strategy of Ukraine for the period up to 2030 should outline, among other things, ways to address the problems of business relocation and support. The author analyzes the provisions of the law on forced relocation of enterprises, and on the basis of this analysis, the author classifies the areas by types of economic activity and groups of enterprises to which it was aimed: – natural resource sector; – trade and circulation of food and non-food products; – property and state registration of property rights; – notary and enforcement proceedings; – privatization. The author proposes definitions of “forced relocation of an enterprise” and “internally displaced business entity”.

У статті досліджуються правові аспекти вимушеної релокації підприємств в умовах економічного відновлення держави. Наводиться сучасна нормативно-правова база вимушеної релокації підприємств, яку складають: а) законодавчі акти про – сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави; – забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб; – правовий режим воєнного стану; – особливості регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану; б) урядові постанови; в) рішення Ради національної безпеки і оборони України про подальшу реалізацію програм підтримки українців на основі гарантування економічної стійкості держави та посилення заходів очищення фінансової системи України. Виявлено проблемна ситуація, що має місце відносно повноважень окремих центральних органів виконавчої влади щодо виконання Плану невідкладних релокаційних заходів. Запропоновано законодавче закріпити надання стабілізаційної дотації деокуваним територіям з розрахунку втрат податку на доходи фізичних осіб отриманих внаслідок вимушеної релокації підприємств. Пропонується враховувати при визначенні статусу підприємств, установ, організацій в умовах воєнного стану та їх державну підтримку такі критерії, як: – економічне значення (стратегічне, критично важливе, важливе); – екологічний вплив та використання природних ресурсів; – територіальний і безпековий фактори. У новій Стратегії економічної безпеки України на період до 2030 р. слід окреслити, в тому числі, й шляхи вирішення проблем релокації бізнесу та його підтримки. Проаналізовано положення закону про вимушену релокацію підприємств, на основі чого класифіковано сфери за видами економічної діяльності та групами підприємств, на які він був зорієнтований: – природоресурсна сфера; – сфера торгівлі та обігу продовольчих та непродовольчих товарів; – сфера власності та державної реєстрації речових прав; – сфера нотаріальних та виконавчих проваджень; – сфера приватизації. Запропоновано дефініції «вимушена релокація підприємства» та «внутрішньо переміщений суб’єкт господарювання».