According to many authors, HRV is an integral indicator of the functional state of the cardiovascular system and the body as a whole. Modern trends in the development of football associated with the intensification of the game, a tough athletic struggle throughout the field, an increase in the level of performance and universalization of players, an increase in resistance to fatigue and a decrease in its influence on the effectiveness of the performance of technical and tactical techniques. Purpose – to determine the typical values of the indicators of the variable heart rate (HRV) of sportsmen-students specializing in football and their characteristics depending on gender and age. The following indicators of cardiointervalography were used: Mo (mode – the value of the RR-interval, most often found) , AMo (mode amplitude – the percentage of RR intervals, which corresponds to the mode value) VR (variation range – the difference between the duration of the largest and the smallest RRinterval) and indices calculated on their basis, proposed by R.M. Baevsky, who have found wide application to assess the processes of regulation and measures of adaptation of the cardiovascular system to aggressive factors: IIR – the index of vegetative balance; PAPR is an indicator of the adequacy of regulation processes; VPR - vegetative rhythm indicator; IN is an index of the tension of regulatory systems. The analysis of the indicators of the variable heart rate (HRV) of 5-minute fragments of the ECG of students-athletes with a football specialization, who were examined using the "Cardio +" software and hardware complex in 2020-2021, was carried out. in NTU "Dneprovskaya Polytechnic".The study included data from 28 athletes and 18 athletes aged 17 to 24 years. The studied were divided into subgroups by age (17-20 years old and 21-24 years old). When analyzing the indicators in the subgroups of male athletes, it was revealed that the HRV analysis data changed with a tendency to decrease. When assessing the indicators of cardiointervalography with increasing age, there was a tendency to a more pronounced increase in the tension of the regulatory systems. Thus, the results obtained indicate that among older athletes, there was a gradual decrease in autonomic influences on the heart rate, a decrease in the activity of the parasympathetic link of the autonomic nervous system, an increase in the tension of regulatory systems. In the 20-24-year-old subgroup, the values of most HRV indicators were higher than among the 17-20 year old athletes. Thus, in contrast to the group of male athletes, with increasing age among female athletes, the vegetative influences on the heart rate, the activity of the parasympathetic division of the autonomic nervous system and the degree of tension of the regulatory systems remained practically at the same level. The heart rate indicators of boys in all subgroups were lower than those of girls.HRV indicators and the activity of the parasympathetic link in women were higher than in men, and the measure of the tension of the regulatory systems, which was assessed by cardiointervalography indicators, was similar or less.Statistically significant (p<0.05-0.01) differences between the age subgroup of boys and girls (17-20 years old) were observed in terms of AMo, VR, IIR, PAPR, DR.

На думку багатьох авторів, варіабельність серцевого ритму (ВРС) є інтегральним показником функціонального стану серцево-судинної системи і організму в цілому. Сучасні тенденції розвитку футболу пов'язані з інтенсифікацією гри, жорсткою атлетичною боротьбою по усьому полю, підвищенням рівня працездатності і універсалізації гравців, збільшенням стійкості до стомлення і зменшенням його впливу на ефективність виконання техніко-тактичних прийомів. Мета – визначення типових значень показників варіабельності ритму серця спортсменів-студентів спеціалізації футбол і їх особливостей залежно від статі і віку. Використовувалися наступні показники кардіоінтервалографії: Мо (мода – значення RR-інтервалу, що найчастіше зустрічаються), АМо (амплітуда моди –відсоток кардіоінтервалів RR, що відповідає значенню моди); ВР (варіаційний розмах –різниця між тривалістю найбільшого і найменшого RR-інтервалу) і індекси, що розраховуються на їх основі, запропоновані Р.М. Баєвським, які знайшли широке застосування з метою оцінки процесів регуляції і міри адаптації серцево-судинної системи до агресивних чинників: ІВР – індекс вегетативної рівноваги; ПАПР – показник адекватності процесів регуляції; ВПР – вегетативний показник ритму; ІН – індекс напруги регуляторних систем. Здійснено аналіз показників варіабельності серцевого ритму 5-хвилинних фрагментів ЕКГ студентів-спортсменів зі спеціалізації футбол, що проходили обстеження з використанням програмно-апаратного комплексу "Кардіо+" в 2020-2021 рр. в НТУ «Дніпровська політехніка». У дослідження були включені дані 28 спортсменів і 18 спортсменок у віці від 17 до 24 років. Досліджених було поділено на підгрупи за віком (17-20 років та 21-24 роки). При аналізі показників у підгрупах спортсменів-юнаків виявлено, що дані аналізу ВРС змінювалися з тенденцією до зменшення. При оцінці показників кардіоінтервалографії зі збільшенням віку спостерігалася тенденція до більш вираженого збільшення напруги регуляторних систем. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що у представників більш старшого віку у спортсменів-юнаків спостерігалося поступове зниження вегетативних впливів на ритм серця, зменшення активності парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи, збільшення напруги регуляторних систем. В підгрупі 20-24 років значення більшості показників ВРС були вищі, ніж у спортсменів 17-20 років. Таким чином, на відміну від групи юнаків-спортсменів, зі збільшенням віку у студенток-спортсменок вегетативні впливи на ритм серця, активність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи і міра напруги регуляторних систем залишалися практично на одному рівні. Показники ЧСС у юнаків у всіх підгрупах були менше, ніж у дівчат. Показники ВРС і активність парасимпатичної ланки у дівчат була вища, ніж у юнаків, а міра напруги регуляторних систем, яка оцінювалася за показниками кардіоінтервалографії, була аналогічною або менше. Статистично значимі (р<0,05-0,01) відмінності між віковою підгрупою юнаків і дівчат (17-20 років) спостерігалися за показниками АМо, ВР, ІВР, ПАПР, ІН.