Целью исследования было изучение плазмидных профилей и сравнение эффективности выделения плазмид грамположительных бактерий-антагонистов рода Bacillus различными методами. Методы. В работе использовались штаммы бактерий-антагонистов B. thuringiensis и B. subtilis. Выделение плазмид из клеток осуществлялось щелочным методом Кадо и Лиу, методом Дженсена и методом Кросса. Плазмидную ДНК анализировали при помощи электрофореза в агарозных гелях. Результаты. В результате изучения плазмидного состава штаммов B. thuringiensis и B. subtilis было обнаружено, что 90% штаммов содержат от 5 до 7 внехромосомных генетических элементов различного размера. Вывод. Выявленные плазмиды условно можно разделить на две группы: небольшие плазмиды, размером примерно 10 т.п.н., и мегаплазмиды, размером от 100 до 200 т.п.н. Для получения полноценной картины плазмидных профилей B. thuringiensis или B. subtilis наиболее подходит адаптированный метод Дженсена.

Метою дослідження було вивчення плазмідних профілів та ефективності виділення плазмід грампозитивних бактерій-антагоністів роду Bacillus різними методами. Методи. В роботі використано штами бактерій видів B. thuringiensis і B. subtilis. Виділення плазмідних ДНК з клітин бактерій здійснювали лужним методом Кадо і Ліу, методом Дженсена та методом Кроса. Плазмідну ДНК аналізували за допомогою електрофорезу в агарозному гелі. Результати. В результаті вивчення плазмідного складу штамів B. thuringiensis і B. subtilis було виявлено, що 90% штамів утримують від 5 до 7 позахромосомних елементів різного розміру. Висновок. Виявлені у досліджених штамів бацил плазміди умовно можна поділити на дві групи: невеликі плазміди, розміром приблизно 10 т.п.н., і мегаплазміди, розміром від 100 до 200 т.п.н. Для отримання повноцінної картини плазмідних профілів B. thuringiensis або B. subtilis найбільш ефективним є адаптований метод Дженсена.

The aim of the study was to investigate plasmid profiles and to compare the results of the Gram-positive Bacillus genus bacteria plasmid isolation efficiency by various methods. Methods. Strains of B. thuringiensis and B. subtilis were used. Plasmids isolation from the cells was carried out using alkaline Kado and Liu method, Jensen method and Cross method. Results. Plasmid profiles study of B. thuringiensis and B. subtilis strains revealed that 90% of strains carried from 5 to 7 extrachromosomal genetic elements of different sizes. Conclusion. Isolated plasmids can be divided into two groups: small plasmids, about 10 kb in size and megaplasmids 100 to 200 kb. The most suitable method for the study and complete picture of B. thuringiensis or B. subtilis plasmid profiles was Jensen method adapted for bacillus megaplasmids isolation.