The article examines alternative forms of placement of children deprived of parental care, such as: patronage, adoption, guardianship, foster care, foster families, family-type orphanages in conditions of martial law. The authors analyze the main aspects related to alternative forms of placement of children deprived of parental care, especially in conditions of martial law. Special attention is paid to studying the issue of children left without parental care due to hostilities, evacuation, loss of contact with the family or death of parents. Traditional forms of care, such as adoption or placement in orphanages, often face a number of logistical, social and legal obstacles. In such conditions, alternative forms of placement become an important tool for ensuring the well-being and safety of these children. In addition, an important role in this process is played by the interaction of state structures, public organizations and international partners in creating an effective system of assistance to children. It is important to take into account the need for rapid response, adaptation of the regulatory framework to the challenges of wartime, and development of psychological support for children and families that accept them. Consideration of alternative forms of placement, such as foster families or temporary care, allows ensuring the sustainable development of the child even in the most difficult circumstances.

У статті розглядаються альтернативні форми влаштування дітей позбавлених батьківського піклування, такі як: патронат, усиновлення, опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу в умовах воєнного стану. Автори аналізують основні аспекти, які стосуються альтернативних форм влаштування дітей позбавлених батьківського піклування, особливо в умовах воєнного стану. Особлива увага приділяється вивченню питання дітей, які залишилися без батьківського піклування через бойові дії, евакуацію, втрату зв’язку із сім’єю або загибель батьків. Традиційні форми опіки, такі як усиновлення чи поміщення у дитячі будинки, часто стикаються з низкою логістичних, соціальних і правових перешкод. У таких умовах альтернативні форми влаштування стають важливим інструментом для забезпечення благополуччя та безпеки цих дітей. Окрім цього, важливу роль у цьому процесі відіграє взаємодія державних структур, громадських організацій та міжнародних партнерів у створенні ефективної системи допомоги дітям. Важливо враховувати потребу у швидкому реагуванні, адаптації нормативно-правової бази до викликів воєнного часу та розвитку психологічної підтримки для дітей і сімей, що їх приймають. Розгляд альтернативних форм влаштування, таких як патронатні родини або тимчасова опіка, дозволяє забезпечити сталий розвиток дитини навіть у найскладніших обставинах.