Resume. One of the causes of headache and papilledema combination may be rare syndrome of idiopathic intracranial hypertension (IIH), at which the deterioration of visual function due to papilledema occurs. Purpose. The purpose was – to study the visual functions in patients with idiopathic intracranial hypertension (IIH) in dynamic supervision with determination of diagnostic possibilities of automatic static perimetry.Materials and methods. We observed 50 patients with IIH. For examination it was used: clinical and neurological examination, vizometry, perimetry (kinetic and static), biomicroscopy, ophthalmoscopy, complex of neurovisualisation methods, lumbar puncture. Results and discussion. Visual functions were examined in 50 patients with IIH. Visual fi eld loss was identifi ed in 63 (63%) eyes during kinetic perimetry and in 95 (95%) eyes during automatic static perimetry. Visual fi eld loss preceded decreased visual acuity and was detected in 48 (96%) patients, compared with 24 (48%) patients with reduced visual acuity (p <0,05).The most common defects were: blind spot enlargement – 37 (37%) eyes, loss of the nasal visual fi elds – 26 (26%) eyes. In 50 patients (100%) it was detected papilledema. It was determined a direct, statistically signifi cant correlation between the mean loss of light sensitivity and papilledema stage (r = 0,7559; p <0,05).Conclusions. In patients with IIH decrease in visual acuity and visual fi eld defects were observed. Defects the visual fi eld signifi cantly (p <0,05) preceded of decreased visual acuity. The method of automated static perimetry is more sensitive compared to the manual kinetic perimetry (p <0,05). The degree of papilledema depends on the severity of vision loss (p <0,05) in patients with IIH indicating the importance of early diagnosis and timely treatment.

Одной из причин сочетания головной боли и застойных дисков зрительных нервов (ЗДЗН) может быть редко встречающийся синдром идиопатической внутричерепной гипертензии (ИВЧГ), при котором ухудшение зрительных функций происходит вследствие ЗДЗН.Цель исследования. Изучить зрительные функции у пациентов с ИВЧГ в динамике наблюдения с определением диагностических возможностей автоматической статической периметрии.Материалы и методы. Под наблюдением находилось 50 пациентов (100 глаз) с ИВЧГ, для обследования использовали: клинико-неврологический осмотр, визометрию, периметрию (кинетическую и статическую), биомикроскопию, офтальмоскопию, комплекс нейровизуализирующих методик, люмбальную пункцию.Результаты и их обсуждение. Дефекты в поле зрения были выявлены на 63 (63%) глазах при проведении кинетической периметрии и на 95 (95 %) глазах – при проведении автоматической статической периметрии.Дефекты поля зрения предшествовали снижению остроты зрения и были выявлены у 48 (96%) пациентов по сравнению с 24 (48%) пациентами со сниженной остротой зрения (р<0,05). Наиболее частыми дефектами были такие: расширение слепого пятна – 37 (37%) глаз, скотомы в нижненазальном квадранте – 26 (26%) глаз.У 50 пациентов (100%) на глазном дне наблюдали ЗДЗН. Установлена прямая, статистически значимая зависимость между средней потерей светочувствительности и стадией ЗДЗН (r=0,7559; p<0,05).Выводы. При ИВЧГ наблюдаются снижение остроты зрения и дефекты поля зрения. Изменения поля зрения достоверно (p<0,05) предшествуют снижению остроты зрения. Метод автоматической статической периметрии более чувствительный сравнительно с мануальной кинетической периметрией (p<0,05). От степени отека зрительного нерва зависит тяжесть потери зрения (p<0,05) у пациентов с ИВЧГ, что указывает на важность ранней диагностики и своевременного лечения.

Однією з причин поєднання головних болей та застійних дисків зорових нервів (ЗДЗН) може бути рідкісний синдром ідіопатичної внутрішньочерепної гіпертензії (ІВЧГ), при якому відбувається погіршення зорових функцій внаслідок ЗДЗН.Мета дослідження. Вивчити зорові функції у пацієнтів з ІВЧГ в динаміці спостереження з визначенням діагностичних можливостей автоматичної статичної периметрії.Матеріали та методи. Під спостереженням знаходились 50 пацієнтів (100 очей) з ІВЧГ, яким були проведені: клініко-неврологічне обстеження, візометрія, периметрія (статична та кінетична), біомікроскопія, офтальмоскопія, комплекс нейровізуалізуючих обстежень, люмбальна пункція.Результати та їх обговорення. Дефекти у полі зору були виявлені на 63 (63%) очах при проведенні кінетичної периметрії та на 95 (95%) очах при проведенні автоматичної статичної периметрії (р<0,05). Дефекти поля зору передували зниженню гостроти зору та виявлялися у 48 (96%) пацієнтів проти 24 (48%) пацієнтів із зниженою гостротою зору (р<0,05). Найчастіші дефекти – розширення сліпої плями – 37 (37%) очей, скотоми в нижньоназальному квадранті – 26 (26%) очей. У 50 пацієнтів (100%) на очному дні спостерігали ЗДЗН. Встановлена пряма, статистично значима залежність між середньою втратою світлочутливості та стадією ЗДЗН (r=0,7559; p<0,05).Висновки. При ІВЧГ спостерігається зниження гостроти зору та дефекти поля зору. Зміни поля зору достовірно (p<0,05) передують зниженню гостроти зору. Дослідження поля зору методом автоматичної статичної периметрії є більш чутливим, порівняно з мануальною кінетичною периметрією (p<0,05). Від ступеня набряку зорового нерва залежить вираженість втрати зору (p<0,05) у пацієнтів з ІВЧГ, що вказує на важливість ранньої діагностики та своєчасного лікування.