The purpose of the article is to identify trends in the development of post-dramatic theatre in Ireland on the example of productions by leading directors G. Keegan and F. Cannon. Research methodology. The authors of the article applied a theoretical method (to generalise the material analysed in the study in order to highlight the main trends of post-dramatic theatre in Ireland); the method of system analysis (to consider post-dramatic theatre as a system, as well as structuring and analysing its techniques); the method of cognitive analysis (to identify the differences between the popular approaches of post-dramatic theatre in Ireland); the method of art studies analysis (to identify the director’s methodology of G. Keegan and F. Cannon); the method of theoretical generalisation. Scientific novelty. The development of post-dramatic theatre in Ireland at the beginning of the 20th century is studied; the activities of the most famous Irish theatre companies Corn Exchange and Brokentalkers are considered; such productions as The Examination and The Blue Boy directed by G. Keegan and F. Cannon are analysed and the features of the approach of post-dramatic theatrical art in the context of the actualization of social issues are described. Conclusions. Developing new ways of post-dramatic drama, Irish theatre represents the profound changes that are taking place in Irish society and culture, and its productions deal with current social issues that require solution. The study reveals that typical post-dramatic approaches in Irish theatre are: the development of a production based on a specific topic by means of actor's improvisation; the combination of documentary texts and testimonies of participants in the events that are relevant to society into a holistic theatrical event. The work of co-founders and artistic directors of Brokentalkers theatre company G. Keegan and F. Cannon is a vivid example of a creative approach, and their performances reflect not only transformations of theatrical visual forms, but also innovative attitude to social issues. The special feature of the director's vision is to avoid a clear analysis of social issues and a convincing plan for its solution – by avoiding isolation, they challenge the metanarratives, which helps to increase the viewer’s interpretive activity. Using their own creative approach, they brought together young actors to actively invent new ways of functioning of the theatre in public and social space.

Цель исследования – выявить тенденции развития постдраматического театра в Ирландии на примере постановок ведущих режиссеров Г. Кигана и Ф. Кэннона. Методология исследования. Применен теоретический метод (для обобщения материала, который анализируется в исследовании с целью выделения основных тенденций постдраматического театра Ирландии); метод системного анализа (для рассмотрения постдраматического театра как системы, а также структурирования и анализа его приемов); метод когнитивного анализа (для выявления различий между популярными подходами постдраматического театра в Ирландии); метод искусствоведческого анализа (для выявления режиссерской методологии Г. Кигана и Ф. Кэннона); метод теоретического обобщения. Научная новизна. Исследовано развитие постдраматического театра в Ирландии в начале ХХІ в.; рассмотрена деятельность самых известных ирландских театральных компаний «Corn Exchange» и «Brokentalkers»; проанализированы постановки, такие как «Экзамен» и «Синий мальчик», режиссеров Г. Кигана и Ф. Кэннона и выявлена специфика подхода постдраматического театрального искусства в контексте актуализации социальной проблематики. Выводы. Развивая новые способы постдраматической драматургии, ирландский театр стал средством репрезентации глубинных изменений, которые происходят в ирландском обществе и культуре, а в постановках поднимаются актуальные социальные вопросы, требующие решения. Исследование выявило, что характерными постдраматическими подходами в ирландском театре есть: разработка постановки на основе определенной темы средствами актерской импровизации; сочетание документальных текстов и свидетельств участников событий, актуальных для общества, в целостное театрализованное событие. Режиссура Г. Кигана и Ф. Кэннона, соучредителей и художественных руководителей театральной компании «Brokentalkers», – яркий пример иного, нового подхода, а их представления отражают не только трансформации театральных визуальных форм, но и новаторское отношение к социальным проблемам. Спецификой режиссерского видения является избежание четкого анализа социальной проблематики и убедительного плана ее решения – избегая замкнутости, они бросают вызов метанарративам, что способствует усилению интерпретативной активности зрителя. Собственным креативным подходом они объединили молодых актеров для активного изобретения новых способов функционирования театра в публичном и социальном пространстве.

Мета дослідження – виявити тенденції розвитку постдраматичного театру в Ірландії на прикладі постановок провідних режисерів Г. Кігана та Ф. Кеннона. Методологія дослідження. Застосовано теоретичний метод (для узагальнення матеріалу, який проаналізовано в дослідженні з метою виокремлення основних тенденцій постдраматичного театру Ірландії); метод системного аналізу (для розгляду постдраматичного театру як системи, а також структуризації та аналізу його прийомів); метод когнітивного аналізу (для виявлення відмінностей між популярними підходами постдраматичного театру в Ірландії); метод мистецтвознавчого аналізу (для виявлення режисерської методології Г. Кігана та Ф. Кеннона); метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Досліджено розвиток постдраматичного театру в Ірландії на початку ХХІ ст.; розглянуто діяльність найвідоміших ірландських театральних компаній «Corn Exchange» та «Brokentalkers»; проаналізовано постановки, такі як «Екзамен» та «Синій хлопчик», режисерів Г. Кігана та Ф. Кеннона й виявлено специфіку підходу постдраматичного театрального мистецтва в контексті актуалізації соціальної проблематики. Висновки. Розвиваючи нові способи постдраматичної драматургії, ірландський театр репрезентує глибинні зміни, що відбуваються в ірландському суспільстві та культурі, а в постановках підіймаються актуальні соціальні питання, що вимагають розв’язання. У процесі дослідження виявлено, що характерними постдраматичними підходами в ірландському театрі є: розробка постановки на основі певної теми засобами акторської імпровізації; поєднання документальних текстів і свідчень учасників подій, актуальних для суспільства, у цілісну театралізовану подію. Режисура Г. Кігана та Ф. Кеннона, співзасновників і художніх керівників театральної компанії «Brokentalkers», – яскравий приклад креативного підходу, а їхні вистави відображають не тільки трансформації театральних візуальних форм, а й новаторське ставлення до соціальних проблем. Специфікою режисерського бачення є уникнення чіткого аналізу соціальної проблематики та переконливого плану її розв’язання – уникаючи замкнутості, вони кидають виклик метанаративам, що сприяє посиленню інтерпретативної активності глядача. Власним креативним підходом вони об’єднали молодих акторів для активного винайдення нових способів функціонування театру в публічному та соціальному просторі.