The article analyzes employment and labor productivity as fundamental prerequisites for the capitalization of the human potential of regions, stratification is carried out and the continuity of generations is revealed in the modern format, resource potential is investigated and the specification of property rights is outlined in the conditions of localization of economic space. A functional approach to the criterion measurement of the state of objects and means of work, as well as human development in the context of the institutionalism of spatial social systems, is proposed. Calculations of the following indicators were carried out: labor productivity (VRP per 1 worker); the level of revitalization of means of production (depreciation of fixed assets); employment level and job growth; investment in fixed capital per person. It was noted that there is a positive trend in reducing the number of citizens employed in the informal sector of the economy.Employment and labor productivity were analyzed as fundamental prerequisites for the capitalization of the human potential of the regions, stratification was carried out and the succession of generations in the modern format was revealed, the resource potential was investigated and the specificationof property rights was outlined in the conditions of the localization of the economic space.It was determined that, guided by the experience of the post-socialist countries of the EU, the institutional prerequisites for using the economic potential in our country should be the motivation to create new jobs in all areas of the economy, the implementation of the import substitution program andthe activation of the functioning of the internal market, the formation of spatial investment attractiveness and the establishment of effective interregional relations of the

У статті проаналізовано зайнятість та продуктивність праці як фундаментальні передумови капіталізації людського потенціалу регіонів, здійснено стратифікацію та виявлено спадкоємність поколінь у сучасному форматі, досліджено ресурсний потенціал та окреслено специфікацію прав власності в умовах локалізації економічного простору.Запропоновано не секторальний, а функціональний підхід до критеріального виміру стану предметів і засобів праці, а також людського розвитку в контексті інституціоналізму просторових суспільних систем. Проведено розрахунки таких показників: продуктивність праці (ВРП на 1 працівника); рівень ревіталізації засобів виробництва (зношеність основних засобів); рівень зайнятості та приріст робочих місць; інвестиції в основний капітал урозрахунку на одну особу. Зауважено, що спостерігається позитивна динаміка скорочення кількості громадян, занятих у неформальному секторі економіки.