The purpose of the article. The analysis of the scientific literature and legal principles of folk art crafts in Ukraine, including the study of the commitments undertaken by Ukraine after ratifying a number of international documents that became a part of the national legislation in this area, as well as the identification of directions for the improvement of this legislation, taking into account the European standards. Research methodology. Three groups of methods of scientific knowledge were used in the process of writing the article: philosophical (dialectical), general science (formal-logical, method of synthesis) and special-legal (comparative-legal, formal-legal). The dialectical method allowed to consider the legal regulation of folk art crafts in the unity of their material content and legal form. Due to the formal-logical method the concept-categorical apparatus was investigated. Using the method of synthesis, the place of the corresponding set of legal norms in the Ukrainian legislation system was discovered. Using the comparative legal method has allowed to explore the international legal ensuring of cultural heritage, to find out the compliance of domestic legislation with international and European standards. The formal legal method gave an opportunity to reveal the content of the law that regulates relations in the field of folk arts crafts in Ukraine. The scientific novelty of the article is to carry out a comprehensive study of the legal regulation of folk art crafts in the context of Ukraine's integration into the European Union and to identify the main areas of improvement of the national legislation in this area, taking into account the requirements of European standards and international legal acts. Conclusions. Nowadays, the development of folk arts crafts in Ukraine is not defined as a priority in the sphere of cultural policy of the state. This approach has led to a significant degree of occurrence of negative phenomena in the investigated sphere. Improving the legal regulation of folk arts crafts through the development of new ones and the introduction of changes to existing legal acts, taking into account the requirements of international and the European standards, should become a strategic goal in the sphere of realization of the cultural policy of the state. This will contribute to preserving the cultural identity of the country and the spiritual culture of the Ukrainian people.

Цель статьи – анализ научной литературы и правовых основ народных художественных промыслов в Украине, в том числе исследование обязательств, которые взяла на себя Украина, ратифицировав ряд международных документов, ставших частью национального законодательства в указанной сфере, а также выделение направлений его совершенствования с учетом европейских стандартов. Методология исследования. В процессе написания статьи использованы три группы методов научного познания: философские (диалектический), обще-научные (формально-логический, метод синтеза) и специально-правовые (сравнительно-правовой, формально-юридический). Диалектический метод позволил рассмотреть правовое регулирование народных художественных промыслов в единстве их материального содержания и юридической формы. Благодаря формально-логическому методу исследован понятийно-категориальный аппарат. С помощью метода синтеза раскрыто место соот- ветствующей совокупности правовых норм в системе законодательства Украины. Использование сравнительно-правового метода позволило исследовать международно-правовое обеспечение культурного насле- дия, выяснить соответствие отечественного законодательства международным и европейским стандартам. Формально-юридический метод позволил раскрыть содержание норм права, регулирующих отношения в сфере народных художественных промыслов в Украине. Научная новизна заключается в осуществлении комплексного исследования правового регулирования народных художественных промыслов в контексте интеграции Украины в Европейский Союз и выделении основных направлений усовершенствования национального законодательства в указанной сфере с учетом требований европейских стандартов и международных нормативно-правовых актов. Выводы. На сегодняшний день развитие народных художественных промыслов в Украине не является приори- тетным в сфере культурной политики государства. Такой подход вызвал в значительной мере возникновение негативных явлений в исследуемой сфере. Совершенствование правового регулирования народных художественных промыслов путем разработки новых и внесения изменений в действующие нормативно-правовые акты с учетом требований международных и европейских стандартов должно стать стратегической целью в сфере реализации государственной культурной политики. Такой подход будет способствовать сохранению культурной идентичности страны и духовной культуры украинского народа.

Мета статті – аналіз наукової літератури і правових засад народних художніх промислів в Україні, зокрема дослідження зобов’язань, які взяла на себе Україна, ратифікувавши низку міжнародних документів, які стали частиною національного законодавства в зазначеній сфері, а також виокремлення напрямів його удосконалення з урахуванням європейських стандартів. Методологія дослідження. Використано три групи методів наукового пізнання: філософські (діалектичний), загальнонаукові (формально-логічний, метод синтезу) і спеціально-правові (порівняльно-правовий, формально-юридичний). Діалектичний метод дав змогу розглянути правове регулювання народних художніх промислів у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Завдяки формально- логічному методу досліджено понятійно-категорійний апарат. За допомогою методу синтезу було розкрито місце відповідної сукупності правових норм у системі законодавства України. Використання порівняльно-правового ме- тоду дало змогу дослідити міжнародно-правове забезпечення культурної спадщини, з’ясувати відповідність вітчизняного законодавства міжнародним та європейським стандартам. Формально-юридичний метод дав можливість розкрити зміст норм права, що врегульовують відносини у сфері народних художніх промислів в Україні. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні правового регулювання народних художніх промислів у контексті інтеграції Україні до Європейського Союзу та виокремленні основних напрямів удосконалення національного за- конодавства у вказаній сфері з урахуванням вимог європейських стандартів та міжнародних нормативно- правових актів. Висновки. На сьогоднішній день розвиток народних художніх промислів в Україні не визначається пріоритетним у сфері культурної політики держави. Такий підхід зумовив значною мірою виникнення негативних явищ у досліджуваній сфері. Удосконалення правового регулювання народних художніх промислів через розроб- ку нових і внесення змін до чинних нормативно-правових актів з урахуванням вимог міжнародних та європейських стандартів має стати стратегічною ціллю у сфері реалізації культурної політики держави. Вказане сприятиме збе- реженню культурної ідентичності і духовної культури українського народу.