Розглянуто значення ідентичності для посттравмівного становлення особистості в умовах повномасштабної війни й описано її динаміку. Проведено теоретичний аналіз трьох компонентів структурно-функціональної моделі дослідження ідентичності: когнітивного, афективного та конативного. Когнітивний компонент ідентичності людини репрезентує обʼєкти ситуації та саму людину в різних ментальних формах її самосвідомості й актуалізується під час оброблення людиною інформації. Він трансформує «погляд на ситуацію», «картину світу» та образ «Я». Афективний компонент ідентичності – це емоційно забарвлена оцінка свого «Я», що вимірюється ставленням особистості до своїх якостей, здібностей, досягнень, які визначають її місце у певній ситуації. Ядром афективного компонента динаміки ідентичності є цінності й адекватна самооцінка особистості. Конативний компонент ідентичності особистості ‒ сукупність інтенцій, що виявляються як психічні стимули діяльності особистості. Їхньою основою є мотиваційно-потребова система особистості, яка представлена конструктами «світогляд» та «філософія життя». Визначено роль кожного із структурно-функціональних компонентів у процесі подолання травмівного досвіду та подальшого посттравмівного становлення особистості. На основі описаних компонентів запропоновано створити модель дослідження та систему показників для вивчення динаміки ідентичності військовослужбовців. Обґрунтовано можливість запобігання розвиткові посттравмівних негативних явищ та ефективного спрямування подальшого реабілітаційного процесу в русло посттравмівного зростання завдяки впровадженню розробленої моделі дослідження.

The article considers the importance of identity for the post-traumatic growth of a personality in the conditions of a full-scale war, describes its dynamics. A theoretical analysis of the three components of the structural-functional model of identity research is carried out: cognitive, affective and conative. Their role in the process of overcoming traumatic experience and further post-traumatic development of the individual is determined. It is proposed to create a research model and a system of criteria for studying the dynamics of military personnel's identity on the basis of the described components. The possibility of preventing the development of post-traumatic negative phenomena and effectively directing the further rehabilitation process towards post-traumatic growth through the introduction of the developed research model is substantiated.