Цель исследования. Выявить противоречия между теорией экомузея (шире – «новой музеологии») как социокультурного института и непредвиденными последствиям внедрения этой теории в жизнь. Методология. Критицизм К.Поппера, ситуационный анализ. Научная новизна. Теории экомузея и «новой музеологии» не являются инновационными и универсальными. Ещё в 1980-х гг. они не прошли проверки практикой. Теории экомузея и «новой музеологии» устарели практически сразу с их появлением. Выводы. В ходе исследования были выявлены следующие противоречия. Теории экомузея и «новой музеологии» предусматривают наличие идеальной общины, укоренившейся на определенной территории. На сегодняшний день, таких общин становится все меньше. Также экомузей должен базироваться на сильных личных связях внутри определенного сообщества. Сейчас можно наблюдать углубление перехода к «абстрактному обществу», в результате которого большее значение приобретают слабые, часто, случайные связи между людьми. Таким образом, экомузеи могут стать источником демодернизации. Несмотря на выявленные противоречия между теорией и практикой «новой музеологии», экомузеи продолжают функционировать. Это означает, что теория экомузея не стала универсальной, но все же некоторые её элементы соответствуют действительности. В этой связи, перспективным направлением дальнейших исследований может быть опровержение теории экомузея («новой музеологии»), которое позволит узнать, почему она не изменила коренным образом теорию музея как социокультурного института.

Мета статті. Виявити суперечності між теорією екомузею (ширше, «нової музеології») як соціокультурного інституту та непередбачуваними наслідками впровадження цієї теорії у життя. Методологія. Критицизм К.Поппера, ситуаційний аналіз. Наукова новизна. Теорії екомузею та «нової музеології» не є інноваційними й універсальними. Ще у 1980-х рр. вони не пройшли перевірки практикою. Теорії екомузею та «нової музеології» застаріли майже одразу із їхньою появою. Висновки. В ході дослідження було виявлені такі суперечності. Перш за все, ці теорії передбачають наявність ідеальної громади, укоріненої у певному середовищі. На сьогодні таких громад стає все менше. По-друге, екомузей базується на сильних особистих зв’язках всередині громади. На сучасному етапі перехід до «абстрактного суспільства» посилюється, більшого значення набувають слабкі, випадкові зв’язки. Таким чином, екомузеї можуть виступати не як фактор модернізації, а як чинник демодернізації. Незважаючи на виявлені суперечності між теорією й практикою «нової музеології», екомузеї залишаються фактом повсякденного життя. Це означає, що теорія екомузею хоч і не стала універсальною, проте деякі її елементи відповідають дійсності, породжуючи нову суспільну ситуацію. У зв’язку з цим перспективним напрямом подальших досліджень може бути спростування теорії екомузею («нової музеології»), яке дозволить з’ясувати, чому вона не змінила докорінно теорію музею як соціокультурного інституту.

Purpose of the article. It aims to reveal contradictions between «new museology» («ecomuseology») and unpredictable consequences of implementation of this theory. Methodology. K.Popper’s Criticism, situational analysis. Scientific novelty. «New museology» is obsolete. Also this theory isn’t universal. Conclusions. Revealed following contradictions. It is very necessary for ecomuseum tied with ideal community, rooted in definite territory. Actually, there are little such communities and its amount decreases. In addition community, which required for ecomuseum, must have strong personal ties. But nowadays there are tendency to transformations to «abstract society». As a result, weak, casual and irregular links between people became more important and useful. Thereby, ecomuseums can influent for society with demodernization manner. Despite of contradictions, which considered above, ecomuseum still exist in museum landscape. It means, that theory of ecomuseum (new museology) is not completely false. Not universal, but some of it provisions are correspond with real life. Some fragments of idea Ecomuseums passed natural selection. So, further investigation would solve the problem, why concept ecomuseum can’t replace concept museum. It is necessary for that to attempt refute theory of «new museology» («ecomuseology»).