Цель исследования: определение медико-социальных характеристик у женщин со сниженным ответом на стимуляцию в программах вспомогательных репродуктивных технологий.Материалы и методы. Проведено исследование медико-социальных характеристик у пациенток со сниженным овариальным ответом на стимуляцию путем определения семейного статуса, образования, уровня доходов, жизненных приоритетов, что позволило сформулировать представление о социальном статусе, мотивах обращения пациенток по поводу лечения бесплодия.Результаты. В результате проведенного исследования установлено, что группу женщин «плохих ответчиков» преимущественно составляли пациентки позднего репродуктивного возраста, а именно: средний возраст пациенток в основной группе составил 38,6±3,9 года, а в контрольной группе – 29,2±2,8 года соответственно. Это обуславливает их принадлежность к более стойкой и социально-активной категории населения, которые находились в официальном браке, преимущественно повторном, что стало основной мотивацией обращения пациенток для лечения бесплодия. Реализация карьерного роста, достижение профессионального уровня собственной квалификации стало причиной отсрочки рождения детей. Так, в основной группе жители городов составили 78,4%, высшее образование было у 79,4%. В большинстве своем женщины-«плохие ответчики» были недовольны плохим прогнозом лечения бесплодия, так как имели недостаточное представление про физиологию и угасание репродуктивной системы. Тем не менее они в 42,4% случаях были согласны на проведение программ вспомогательных репродуктивных технологий с использованием донорских гамет, тогда как в контрольной группе таких было только 25,8%.Заключение. Отсутствие желанных детей создает для большинства женщин-«плохих ответчиков» психологический и социальный дискомфорт, а реабилитация их репродуктивной функции является медико-социальным заданием, которое способствует изменениям качества жизни данной категории пациенток.

Мета дослідження: визначення медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).Матеріали та методи. Проведено дослідження медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію шляхом визначення сімейного статусу, освіти, рівня доходів, життєвих пріоритетів, що дозволило сформувати уявлення про соціальний статус, мотиви звернення пацієнток з приводу лікування безплідності.Результати. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці екстракорпорального запліднення переважали пацієнтки пізнього репродуктивного віку, а саме: середній вік пацієнток в основній групі становив 38,6±3,9 року, а в групі контролю – 29,2±2,8 року. Це обумовлює їхні відношення до більш соціально стійкої та соціально-активної категорії населення, які перебували в офіційному шлюбі, переважно в повторному, що стало основною мотивацією звернення пацієнток до клініки ДРТ з приводу безплідності. Реалізація кар’єрного росту, досягнення професійного рівня власної кваліфікації стало причиною відкладання народження дітей та мотивацією звернення за лікуванням стосовно безплідності. Так, в основній групі міські жительки становили 78,4%, вищу освіту мали 79,4%. У переважній більшості жінки-«погані відповідачі» були незадоволені поганим прогнозом лікування безплідності, позаяк мали недостатнє уявлення про фізіологію та згасання репродуктивної функції. Проте у 42,4% випадків вони були згодні на проведення ДРТ із застосуванням донорських гамет, тоді як у контрольній групі таких виявилось тільки 25,8%.Заключення. Відсутність бажаних дітей створює для більшості жінок-«поганих відповідачів» психологічний та соціальний дискомфорт, а реабілітація їхньої репродуктивної функції є медико-соціальним завданням, яке сприяє зміні якості життя даної групи пацієнток.

The objective: determination of medical and social characteristics in women with reduced response to stimulation (poor responders) in assisted reproductive technology programs.Materials and methods. The study of medical and social characteristics of women with reduced ovarian response to stimulation by determining family status, education, income level, life priorities, which allowed to form an idea of social status, motives of patients’ treatment for infertility treatment.Results. As a result of the study, among women with a reduced response to ovarian stimulation (poor responders) in the IVF clinic, patients of late reproductive age prevailed, namely, the average age of patients, in the main group was 38.6±3.9 years, and in the control group was 29.2±2.8 years. This causes them to relate to a more socially sustainable and socially active population who have been officially married, mainly in re-marriage, which has become the main motivation for patients to go to the MDT clinic for infertility. Realization of career growth, achievement of professional level of own qualification became the reason of postponement of birth of children and motivation of treatment for infertility treatment. Thus, in the main group, urban residents made up 78.4%, higher education had 79.4%. In the vast majority of women- «poor responders» were unhappy with the poor prognosis of infertility treatment, as they had little understanding of the physiology and extinction of the reproductive system. In 42.4% of cases, however, they were in favor of ART using donor gametes, whereas only 25.8% were in the control group.Conclusion. The absence of desirable children creates psychological and social discomfort for the majority of women, and the rehabilitation of their reproductive function is a medico-social task that contributes to changing the quality of life of this patient group.