Bladder cancer is still a topical problem because of constant growth of its incidence and mortality rates.The objective. An aim of our investigation was a study of the efficacy and results of adjuvant intravesical chemotherapy in patients suffering on non-muscle invasive bladder TCC.Materials and methods. 86 Bladder TCC patients were included in a retrospective study; duration of observation had been varied from five to 60 months. All patients have underwent TURBT with subsequent adjuvant intravesical chemotherapy: Doxorubicin 50mg was the most common drug choice (44 patients, 51.2%) with 1 hr exposition time and following five the same instillations once a week. Mitomycin 40 mg was introduced in 32 patients (37.2%) with 1 hr exposition time and subsequent five instillations once a week. BCG was used in 10 patients (11.6%) once a week for a six times.Results. Cases of recurrence were observed in all groups of patients and accounted for 11.6%. Percentage of relapse was higher in the group of patients who underwent instillations with doxorubicin and was 6 cases (13.6%), in contrast to the group of mitomycin, where 3 relapses were observed (9.3%) (p <0.05), and in the BCG group 1 patient. «Gold» standard in the treatment of superficial bladder cancer in our opinion is TURBT that allows to remove the tumor radically. Intravesical chemotherapy immediately after TUR tumors significantly reduces the risk of progression of cancer.Conclusion. It has been proved a significant improvement in relapsefree period and an increase in patient survival in patients treated with adjuvant intravesical mitomycin C therapy in comparison with patients treated with doxorubicin.

Рак мочевого пузыря (РМП) остается актуальной проблемой в связи с неуклонным ростом заболеваемости и смертности.Цель исследования: изучение эффективности и результатов адъ" ювантной внутрипузырной химиотерапии у пациентов с мышеч" но"неинвазивным РМП.Материалы и методы. В ретроспективное исследование включе" ны 86 пациентов в возрасте от 21 до 86 лет, длительность наблюде" ния составила от 5 до 60 мес. Пациенты перенесли трансуретраль" ную резекцию (ТУР) новообразования мочевого пузыря (МП) с последующей внутрипузырной химиотерапией: доксорубицин вводили 44 (51,2%) пациентам с экспозицией 1 ч по 50 мг 1 раз в неделю в течение 5 нед; митомицин – 32 (37,2%) пациентам в дозе 40 мг с экспозицией 1 ч в неделю в течение 5 нед; в 10 (11,6%) слу" чаях применяли вакцину БЦЖ 1 раз в неделю в течение 6 нед.Результаты. Случаи рецидивов отмечены во всех группах больных и составили 11,6%. Процент рецидива после проведения инстилля" ции доксирубицином – 6 (13,6%) случаев, после введения митомици" на – 3 (9,3%) рецидива (р<0,05), после введения БЦЖ – 1 пациент.Заключение. «Золотым» стандартом в лечении мышечно-неинвазивного рака мочевого пузыря по нашему мнению также является ТУР МП, что малотравматично и позволяет радикально удалить опухоль. Проведение внутрипузырной химиотерапии сразу после проведения ТУР новообразования достоверно снижает риск развития прогрессии опухолевого процесса. Доказано достоверное улучшение безрецидивного периода и выживаемости пациентов в группе больных, получавших адъювантную внутрипузырную терапию митомицином, по сравнению с пациентами, лечившихся доксорубицином.

Рак сечового міхура (РСМ) залишається актуальною проблемою у зв’язку з неухильним зростанням захворюваності та смертності.Мета дослідження: вивчення ефективності та результатів ад’ювантної внутрішньоміхурової хіміотерапії у пацієнтів з м’язово-неінвазивним РСМ.Матеріали та методи. У ретроспективне дослідження включені 86 пацієнтів віком від 21 до 86 років, тривалість спостереження – від 5 до 60 міс. Пацієнти перенесли трансуретральну резекцію (ТУР) новоутворення сечового міхура (СМ) з наступною внутрішньоміхуровою хіміотерапією: доксорубіцин вводили 44 (51,2%) пацієнтам дозою 50 мг з експозицією 1 год 1 раз на тиждень протягом 5 тиж; мітоміцин – 32 (37,2%) пацієнтам дозою 40 мг з експозицією 1 год на тиждень протягом 5 тиж; у 10 (11,6%) випадках застосовували вакцину БЦЖ 1 раз на тиждень протягом 6 тиж.Результати. Випадки рецидивів відзначені в усіх групах хворих і сумарно становили 11,6%. Відсоток рецидиву після проведення інстиляції доксорубіцином – 6 (13,6%) випадків, після введення мітоміцину – 3 (9,3%) рецидиви (р<0,05), після введенням БЦЖ – 1 пацієнт.Заключення. «Золотим» стандартом у лікуванні м’язово-неінвазивного РСМ, на нашу думку, є ТУР СМ, що дозволяє малотравматично і радикально видалити пухлину. Проведення внутрішньоміхурової хіміотерапії одразу після проведення ТУР новоутворення вірогідно знижує ризик прогресування пухлинного процесу. Доведено достовірне збільшення безрецидивного періоду та виживаності пацієнтів у групі хворих, які одержували ад’ювантну внутрішньоміхурову терапію мітоміцином, порівняно з пацієнтами, що лікувалися доксорубіцином.