The challenges facing Ukraine as a result of the Russian-Ukrainian war necessitate significant changes in approaches to education, particularly in terms of decolonization and the affirmation of Ukrainian identity. In this context, it is useful to take into account the pedagogical experience of developed countries that have faced similar problems in the past. First of all, we are talking about the use of educational practices of the pedagogical approach of Place-based Education, a trend that emerged in the late twentieth century, the fundamental principles of which are immersion of learning in the local context, establishing strong ties between the school and the territorial community, increased attention to national-patriotic and civic education, and priority didactic technologies - integrated and project-based learning. The purpose of the study is to reveal the potential of locally oriented learning in terms of decolonization of education and involves solving such tasks as analyzing foreign educational practices of locally oriented education that contribute to decolonization, identifying problems in the formation of the national identity of Ukrainian students, and formulating proposals for ways to overcome the identified problems. Methodology includes a set of theoretical methods to understand the world experience of locally oriented education, to analyze the prospects for the introduction of it in Ukrainian school education. The positive consequences of the introduction of locally oriented education are identified, namely: intensification of interaction between school, community and society, fostering affection for the native land, love for language and culture, and acquisition of historical knowledge. It is proved that locally oriented education contributes to the formation of national identity and citizenship of young people. Prospects for further research are seen in the study of the directions of implementation of locally oriented education

Виклики, що постали перед Україною внаслідок російсько-української війни, зумовлюють необхідність суттєвих змін підходів до освіти, зокрема, в аспекті деколонізації та утвердження української ідентичності. У цьому контексті корисним є врахування педагогічного досвіду розвинених країн, які свого часу стикнулися з аналогічними проблемами. Передусім, мова йде про використання освітніх практик педагогічного підходу локально орієнтованої освіти (Place-based Education), напряму, що виник наприкінці ХХ ст., засадничими принципами якого є занурення навчання у місцевий контекст, встановлення міцних зв’язків між школою і територіальною громадою, посилена увага до національно-патріотичного і громадянського виховання, а пріоритетними дидактичними технологіями – інтегроване і проєктне навчання. Мета дослідження полягає у розкритті потенціалу локально орієнтованого навчання в аспекті деколонізації освіти і передбачає вирішення таких завдань, як аналіз зарубіжних освітніх практик локально орієнтованої освіти, що сприяють деколонізації, виявлення проблем формування національної ідентичності української учнівської молоді, формулювання пропозицій шляхів подолання виявлених проблем. Методологія дослідження містить комплекс теоретичних методів з метою осмислення світового досвіду локально орієнтованої совіти, аналізу перспектив упровадження локально орієнтованої освіти в українську шкільну освіту. Визначено позитивні наслідки упровадження локально орієнтованої освіти, а саме: активізація взаємодії між школою, громадою і суспільством, виховання прихильності до рідного краю, любові до мови та культури, набуття історичних знань. Доведено, що локально орієнтована освіта сприяє формуванню національної ідентичності і громадянськості молоді. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні напрямів упровадження локально орієнтованої освіти