The aim of the article is to interpret the musical dramaturgy of the Ukrainian archaeological opera Chornobyldorf in the context of the development of the opera aperta genre and musical-performative experiments from the late 20th to the first quarter of the 21st centuries. Results. The article studies the musical dramaturgy of the Ukrainian archaeological opera in seven novels of Chornobyldorf by I. Razumeiko and R. Hryhoriv. The artistic world of this work includes microtonal harmonies, usage of ancient folk instruments, mix of Christian mass fragments with pantheistic rituals and polyphonic folk songs, musical-performative realisation of opera in various forms (staged, visual-cinematographic, virtual reality). The opera’s musical language creates a sense of deep polyphony of sounds and tones in the postmodern world. Musical harmony is conveyed a syncretism of music, dance and poetry, all interpreted and sounded with the use of modern technologies. Scientific novelty. For the first time, the musical dramaturgy of the Ukrainian archaeological opera Chornobyldorf is placed at the centre of the scientific analysis. This is especially relevant concidering the lack of existing musicological works dedicated to the tendencies in the development of new Ukrainian opera. Conclusions. The opera Chornobyldorf by I. Razumeiko and R. Hryhoriv is a Ukrainian content, created in the context of modern European and world stage-performative experiments. In its concept, direction, ideas, musical dramaturgy (microtonality, use of unusual instruments, genre diversity of musical material, etc.) and stage experiments (including the principle of expanding stage space and light dramaturgy), Chornobyldorf presents a modern operatic format of opera aperta (“open work,” open form, open perception) with its defining peculiarity — an open final, allowing the creators to endlessly move in exploring various paths toward a conclusion.

Мета статті — осмислити музичну драматургію української археологічної опери «Чорнобильдорф» у контексті розвитку жанру opera aperta та музично-перформативних експериментів кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст. Результати дослідження. Досліджено музичну драматургію української археологічної опери в семи новелах «Чорнобильдорф» І. Разумейка та Р. Григоріва. Художній всесвіт твору складається з мікротональних гармоній, використання старовинних народних інструментів, змішання фрагментів християнських мес із пантеїстичними обрядами та поліфонічними народними піснями, музично-перформативного втілення опери в різних її формах (сценічному, візуально-кінематографічному, віртуальної реальності). Музична мова опери створює враження глибинного поліголосся/поліморфності звуків і тонів постсучасного світу. Музична гармонія відтворюється через синкретизм музики, танцю й поезії, осмислених та озвучених із залученням сучасних технологій. Наукова новизна : вперше в центрі наукового осмислення опинилася музична драматургія української археологічної опери «Чорнобильдорф», що є актуальним у контексті відсутності достатньої кількості музикознавчих праць, присвячених темі тенденцій розвитку нової української опери. Висновки. Опера «Чорнобильдорф» І. Разумейка та Р. Григоріва — український контент, створений у контексті сучасних сценічно-перформативних європейських та світових експериментів. За концепцією, режисурою, ідеями, музичною драматургією (мікротональність, використання незвичного інструментарію, жанрова різноманітність музичного матеріалу та ін.), сценічними експериментами (включаючи принцип розширення сценічного простору та драматургію світла) «Чорнобильдорф» презентує сучасний оперний формат opera aperta («відкритий твір», відкрита форма, відкрите сприйняття) з її основною ознакою — відкритим фіналом, що дозволяє творцям рухатися в пошуках фіналу будь-яким обраним шляхом нескінченно.