The studio is dedicated to the systematization and attribution of the most important primary sources of historical and pedagogical research into the development of the idea of holistic education of the individual in the European ideological systems of the early modern period, and the assessment of their source study and cognitive potential. The primary sources, according to the criterion of the commonality of the form of information representation, are combined into ten source corpora, in particular, philosophical and pedagogical works, speeches and appeals, which presented humanistic ideas about the holistic education of the individual; institutional and pedagogical documents, which standardized educational reforms, outlined their directions and content; educational curricula, curricula and standards, which are of exceptional importance for covering the content, methodological and organizational-pedagogical foundations for the implementation of the early modern idea of holistic education of the individual; spiritual and religious works, theological treatises and homiletics (sermons) reflecting the ideological and religious basis of the idea of holistic education of the individual; autobiographical, biographical and hagiographic (lives of saints) works, apologetic literature; epistolary sources that allow us to analyze a significant array of correspondence between the leaders of the European Renaissance, the Protestant Reformation and the Catholic Reform; educational literature; office work materials (state, judicial, private); polemical sources and philippic (critical) literature; visual and material sources that allow us to both “personify” the educational space of that time and see its material evidence. It has been established that the topic under study is represented by a significant set of primary sources, which determines the need to use a selective method for processing primary sources and forming from them the so-called “general population”. Please note the need to conduct “external” and “internal” criticism of primary sources, their comprehensive analysis and interpretation. A conclusion is made about the necessity of using research tools that would allow the preparation of a historical narrative based on the priorities of critical and religiously neutral analysis, would help to avoid dogmatic interpretation, and would prevent the modernization of sources and their mechanical interpretation.

Студію присвячено систематизації та атрибутації найважливіших першоджерел історико-педагогічного дослідження розвитку ідеї цілісної освіти особистості в європейських світоглядних системах раннього Нового часу, оцінці їхнього джерелознавчого та пізнавального потенціалу. Першоджерела, за критерієм спільності форми репрезентації інформації, об’єднано у десять джерельних корпусів, зокрема філософсько-педагогічні твори, промови і відозви, у яких, поряд із обґрунтуванням необхідності та змісту тогочасних суспільно-релігійних змін, було представлено й гуманістичні уявлення про цілісну освіту особистості; інституційно-педагогічні документи; освітні курикулуми, навчальні плани та стандарти, які становлять виняткове значення для висвітлення змісту, методичних та організаційно-педагогічних засад реалізації ранньомодерної ідеї цілісної освіти особистості; духовно-релігійні твори, теологічні трактати і пам’ятки гомілетики (проповіді); автобіографічні, біографічні й агіографічні (життя святих) твори, апологетична література; епістолярні джерела; навчальна література, якою послуговувалися у тогочасних закладах освіти протестантів та єзуїтів; матеріали діловодства (державне, судове, приватне), які дають змогу прослідкувати організаційно-педагогічні та інституційні засади реалізації ідеї цілісної освіти особистості у навчальному процесі тогочасних гімназій і колегіумів; полемічні джерела та філіпічна (критична) література; зображальні та речові джерела, які дають змогу як “персоніфікувати” тогочасний освітній простір, так і побачити його матеріальні свідчення. Зроблено висновок про важливість критичного та релігійно нейтрального аналізу першоджерел, що допоможе уникнути їхнього догматичного трактування, осучаснення і механічної інтерпретації.