Premature newborns are a special category of children with their inherent morpho-functional immaturity and specific pathological conditions that cause significant differences in the survival, morbidity and their baby care consequences in comparison with children of other weight categories. The problems of premature babies are at the forefront of neonatal research and perinatal care. Purpose - to establish a link between the formation of adverse consequences in preschool children born prematurely, with a body weight of less than 1500 g, and placental changes. Materials and methods. The study involved 220 preschool children born prematurely. The results of a pathomorphological study of the placentae of mothers of 220 children were analyzed. Its results enabled to distinguish 5 groups of mothers according to the classification of changes in the placentae. In the course of the study, this category of children was under observation of the doctors the Prematurity and Hight-Risk Neonates Post-discharge Follow-ups Department in order to regular assess their health. Clinical indicators such as body weight, height, head circumference, neurological, general cognitive development and low severity dysfunction, the post-discharge history including respiratory diseases, skeletal system problems, hematological and metabolic disorders, were analyzed. Ophthalmological and audiological examinations were performed prospectively to assess vision and hearing. Depending on the severity of disabling pathology, children with severe disabling consequences (n=54) were isolated - 24.5%. Further analysis concerned the state of health of these children, divided into 5 groups according to the identified changes in the placentas of their mothers. Results. All the children involved in the study had a disease combination in the neonatal period that caused severe conditions. Pathological changes of the placenta significantly affected the course of the neonatal period. Thus, newborns with signs of inflammatory changes and immaturity were 10 times more likely to suffer generalized intrauterine infections and neonatal sepsis, they also significantly more frequently have intraventricular hemorrhages, periventricular leukomalacia, and bronchopulmonary dysplasia. The course of the neonatal period in groups of children with signs of premature aging of placenta and blood flow disorders was characterized by a low frequency of infections, but periventricular leukomalacia was diagnosed 5 times more often. Conclusions. It was found out that transplacental infection and pathological placenta immaturity had a negative impact on the health of children of groups III and IV, causing their birth 3 weeks prematurely, unlike the children in the comparison group. Newborns of groups III and IV needed resuscitation care in the delivery room 9 times more often, and the need for respiratory support was 10 times higher than in the comparison group, which predetermined a significantly longer duration of hospital stay for children of groups III and IV - on average 30-45 days longer compared to newborns of Group V. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the author.

Недоношенные новорожденные являются особой категорией детей со свойственной им морфофункциональной незрелостью и специфическими патологическими состояниями, обуславливающими значительные отличия в выживании, заболеваемости и последствиях выхаживания младенцев по сравнению с детьми других весовых категорий. Проблемы преждевременно рожденных детей выходят на первый план в области неонатологических исследований и перинатальной помощи. Цель - установить связь между формированием неблагоприятных последствий у детей дошкольного возраста, родившихся преждевременно с массой тела <1500 г, и состоянием плаценты. Материалы и методы. В исследование включены 220 детей в период дошкольного возраста, родившихся преждевременно. Проанализированы результаты патоморфологического исследования плацент матерей 220 детей и сформированы 5 групп матерей согласно классификации изменений в плаценте. В ходе исследования данная категория детей находилась под наблюдением врачей кабинета катамнестического наблюдения с целью систематической оценки состояния здоровья. Проанализированы клинические показатели, такие как масса тела, рост, обвод головы, неврологическое и интеллектуальное развитие, наличие соматической патологии, в том числе заболеваний органов дыхания, опорно-двигательного аппарата и гематологические проблемы. Для оценки зрения и слуха динамически проведены офтальмологические и сурдологические осмотры. В зависимости от степени выраженности инвалидизирующей патологии выделены дети с тяжелыми инвалидизирующими последствиями (n=54) - 24,5%. Дальнейший анализ касался состояния здоровья этих детей, распределенных на 5 групп в соответствии с выявленными изменениями в плацентах их матерей. Результаты. Все дети, включенные в исследование, в неонатальном периоде имели сочетание патологий, обуславливавших тяжесть состояния. Состояние плаценты оказывало существенное влияние на течение неонатального периода. Так, новорожденные с признаками воспалительных изменений и незрелости в 10 раз чаще страдали генерализованными внутриутробными инфекциями и неонатальным сепсисом, достоверно чаще в этих группах имели место внутрижелудочковые кровоизлияния, перивентрикулярная лейкомаляция и бронхолегочная дисплазия. Течение неонатального периода в группах детей с признаками преждевременного старения плаценты и нарушениями кровотока характеризовалось низкой частотой реализации инфекций, однако в 5 раз чаще диагностировалась перивентрикулярная лейкомаляция. Выводы. Установлено, что трансплацентарное инфицирование и патологическая незрелость плаценты оказывали негативное влияние на состояние здоровья детей ІІІ и ІV групп, обуславливая их рождение на 3 недели раньше, в отличие от детей группы сравнения. Новорожденные ІІІ и ІV групп чаще нуждались в реанимационной помощи в родильном зале в 9 раз, а в респираторной поддержке - в 10 раз по сравнению с детьми V группы (сравнения), что определяло достоверно длительную продолжительность пребывания в стационаре детей ІІІ и ІV групп - в среднем на 30-45 суток дольше по сравнению с новорожденными V группы (сравнения). Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов.

Недоношені новонароджені є особливою категорією дітей із властивою їм морфофункціональною незрілістю та специфічними патологічними станами, що зумовлюють значні відмінності у виживанні, захворюваності та наслідках виходжування цих немовлят порівняно з дітьми інших вагових категорій. Проблеми передчасно народжених дітей виходять на перший план у галузі неонатологічних досліджень та перинатальної допомоги. Мета - встановити зв’язок між формуванням несприятливих наслідків у дітей дошкільного віку, які народилися передчасно з масою тіла <1500 г, і станом плаценти. Матеріали та методи. До дослідження залучено 220 дітей дошкільного віку, які народилися передчасно. Проаналізовано результати патоморфологічного дослідження плацент матерів 220 дітей і сформовано 5 груп матерів за класифікацією змін у плаценті. У ході дослідження діти перебували під наглядом лікарів кабінету катамнестичного спостереження з метою систематичної оцінки стану здоров’я. Проаналізовано клінічні показники, такі як маса тіла, зріст, обвід голови, неврологічний та інтелектуальний розвиток, наявність соматичної патології, у тому числі захворювання органів дихання, опорно-рухового апарату та гематологічні проблеми. Для оцінки зору та слуху динамічно проведено офтальмологічні та сурдологічні огляди. Залежно від ступеня вираженості інвалідизуючої патології виокремлено дітей з тяжкими інвалідизуючими наслідками (n=54) - 24,5%. Подальший аналіз стосувався стану здоров’я саме цих дітей, розподілених на 5 груп відповідно до виявлених змін у плацентах їхніх матерів. Результати. Усі діти, залучені до дослідження, у неонатальному періоді мали поєднання патологій, що зумовлювали тяжкість стану. Стан плаценти суттєво вплинув на перебіг неонатального періоду. Так, новонароджені з ознаками запальних змін та незрілості в 10 разів частіше страждали від генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, достовірно частіше в цих групах відмічалися внутрішньошлуночкові крововиливи, перивентрикулярна лейкомаляція та бронхолегенева дисплазія. Перебіг неонатального періоду в групах дітей з ознаками передчасного старіння плаценти та порушеннями кровоплину характеризувався низькою частотою реалізації інфекцій, проте в 5 разів частіше діагностувалася перивентрикулярна лейкомаляція. Висновки. Встановлено, що трансплацентарне інфікування та патологічна незрілість плаценти негативно впливали на стан здоров’я дітей ІІІ та ІV груп, зумовлюючи народження на 3 тижні раніше, на відміну від дітей V (порівняння) групи. Новонароджені ІІІ та ІV груп потребували частіше реанімаційної допомоги в пологовій залі в 9 разів, а респіраторної підтримки - у 10 разів порівняно з дітьми V (порівняння) групи, що визначало достовірно довшу тривалість перебування в стаціонарі дітей ІІІ та ІV груп - у середньому на 30-45 діб довше порівняно з новонародженими V групи (порівняння). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.