Havryil Kostelnyk, a prominent Ukrainian philosopher and theologian, offers a distinctive approach to understanding the soul, consciousness, and the process of cognition, positioning them as fundamental components of human spiritual life. His division of logic into natural and scientific categories forms the basis of his philosophical framework. Natural logic is seen as the practical, everyday use of human reason, whereas scientific logic involves a reflective analysis of this reasoning process. Kostelnyk emphasizes that a deviation from the balance between these types of logic can lead to destructive consequences, such as the atomization of society and the loss of a cohesive spiritual and cultural framework. Kostelnyk argues that the soul is the source of consciousness and remains unified and indivisible, even when its components-self, will, sensation, reason, and conscience – seem distinct. Consciousness manifests in two forms: simple, which is automatic, and higher, where the self exercises control over faculties like sensation and reason. The subconscious, which supports consciousness, is likened to a filmstrip storing experiences that influence the conscious mind. In his critique of materialism, atheism, and evolutionism, Kostelnyk contends that these ideologies fail to properly understand the soul and its role in cognition. He emphasizes the soul’s energetic nature, proposing that it functions as a form of energy capable of self-regeneration, as detailed in his works "Logic" (1945) and "The Embryonic Soul" (1931). His theory suggests that cognition results from an interaction between the soul’s inherent a priori tendencies and a posteriori experiences, with instinctive reactions forming the foundation of natural logic. Kostelnyk’s holistic approach integrates metaphysical, psychological, and theological dimensions, aiming to reconcile religious beliefs with modern scientific knowledge. He seeks to defend theistic consciousness in an increasingly secular world, offering a framework that harmonizes philosophical and theological insights with advancements in science.

У статті досліджено гносеологічну теорію видатного українського філософа та богослова Гавриїла Костельника. Обґрунтовано, що мислитель пропонує особливий підхід до розуміння душі, свідомості та процесу пізнання, розглядаючи їх як основоположні елементи духовного життя людини. Поділ логіки на природну та наукову категорії становить основу його філософської системи. З’ясовано, що природна логіка трактується богословом як практичне, повсякденне використання людського розуму, тоді як наукова логіка передбачає рефлексивний аналіз цього процесу мислення. Г. Костельник наголошує, що порушення балансу між цими типами логіки може призвести до руйнівних наслідків, таких як атомізація суспільства та втрата цілісної духовної і культурної основи. Мислитель стверджує, що душа є джерелом свідомості і залишається єдиною та неподільною, навіть коли її компоненти – самість, воля, відчуття, розум і совість – видаються окремими. Свідомість виявляється у двох формах: проста, що є автоматичною, і вища, де самість контролює такі здібності, як відчуття і розум. Підсвідомість, яка підтримує свідомість, порівнюється з кіноплівкою, що зберігає досвід і впливає на свідомий розум. З’ясовано, що в критиці матеріалізму, атеїзму та еволюціонізму Г. Костельник стверджує, що ці ідеології не здатні правильно зрозуміти душу та її роль у процесі пізнання. Він підкреслює енергетичну природу душі, припускаючи, що вона функціонує як форма енергії, здатна до самовідтворення, як детально описано в його працях "Логіка" (1945) і "Зародкова душа" (1931). Його теорія припускає, що пізнання є результатом взаємодії між вродженими апріорними тенденціями душі та апостеріорними досвідами, де інстинктивні реакції формують основу природної логіки. Доведено, що комплексний підхід Г. Костельника інтегрує метафізичні, психологічні та теологічні аспекти, прагнучи примирити релігійні переконання із сучасними науковими знаннями. Мислитель прагне захистити теїстичну свідомість в дедалі більш секуляризованому світі, пропонуючи систему, яка гармонізує філософські та теологічні ідеї із досягненнями науки.