The increase in the scale of information processes provided an opportunity to implement revolutionary changes in social life, and together with this actualized the issue of developing worldview and institutional principles for the use of artificial intelligence systems. The analysis of technocratic and transhumanist approaches exposes their optimistic, but at the same time devoid of critical understanding vision of the application of artificial intelligence in social processes. Opposing ideas of total control and loss of individualization and creativity express reservations about unsustainable systems of social management in which man loses his own subjectivity. The purpose of the article is to determine the ways of realizing the humanistic potential of philosophy in response to the threats of informational alienation and the use of information technologies for the purpose of destroying the subjectivity of the individual. The basis of restoration of human freedom and overcoming information alienation is a creative approach, critical thinking, the ability to identify and correlate the real and the non-real. Taking into account the specifics of the work of artificial intelligence systems, the question of comparing them with humans, if it can be implemented, is in the distant future. Artificial intelligence systems are not capable of acting as an equivalent of an personality, although they act as a powerful tool for automating work and growing the economic sector. Among the current threats, it is possible to single out the loss of horizontal and vertical social ties, the reduction of thought processes, the loss of the ability to implement inventions and independent decision-making.

Зростання масштабів інформаційних процесів надало можливість здійснення революційних змін у суспільному житті та разом з цим актуалізувало питання вироблення світоглядних та інституційних засад застосування систем штучного інтелекту. Аналіз технократичного та трансгуманістичного підходів викриває їх оптимістичне, але водночас позбавлене критичного осмислення бачення застосування штучного інтелекту в суспільних процесах. Протилежні ідеї тотального контролю та втрати індивідуалізації і творчого начала виражають застереження щодо нежиттєздатних систем соціального управління, в яких людина втрачає власну суб’єктність. Мета статті полягає у визначенні шляхів реалізації гуманістичного потенціалу філософії у відповідь на загрози інформаційного відчуження та використання інформаційних технологій з метою знищення суб’єктності особистості. В основі відновлення свободи людини та подолання інформаційного відчуження лежать творчий підхід, критичне осмислення, здатність ідентифікувати та співвідносити реальне та нереальне. Враховуючи специфіку роботи систем штучного інтелекту, питання зрівняння їх та людиною, якщо і може бути реалізованим, то у віддаленій перспективі. Системи штучного інтелекту не здатні виступати еквівалентом особистості, хоча і виступають потужним інструментом автоматизації праці та зростання економічного сектору. Серед поточних загроз можна виділити втрату горизонтальних та вертикальних соціальних зв’язків, редукцію мисленнєвих процесів, зменшення здатності людини до самостійного прийняття рішень.