Больовий синдром — серйозна глобальна проблема, яка спричинює й ускладнює низку захворювань, основним симптомом яких є біль у суглобах. Одним із них є остеоартрит (ОА). Традиційні методи лікування ОА часто мають обмежену ефективність і можуть викликати побічні ефекти, тому актуальним є дослідження нових підходів, таких як карбокситерапія (використання вуглекислого газу). Мета. Дослідити можливу аналгезуючу дію вуглекислого газу (СО2) та його комбіноване застосування з іншими засобами для лікування больового синдрому в разі остеоартриту. Методи. Ефективність ін’єкцій вуглекислого газу, застосованого окремо та в поєднанні з іншими препаратами, вивчали на формаліновій моделі запалення у щурів. Результати. Виявлено, що латентні періоди фаз І та ІІ значно збільшились в експериментальних групах, особливо в групах V, VI та VII (р < 0,001), що вказує на відтермінування больових реакцій. Тривалість больової фази І була значно меншою у групах, які отримували СО2, порівняно з групою контрольної патології (р < 0,001). Найменший час спостерігався у групі V, де він скоротилася на 1,77 хв. Тривалість больової фази II також була значно меншою у групах V, VI та VII, які отримували СО2, порівняно з групою II (р < 0,001). Різниця становила від 7,49 до 12,54 хв. Кількість больових реакцій після фази І зменшилася на 13,25–16,1 балів у групах, які отримували СО2, порівняно з групою контрольної патології. Отримані дані свідчать про те, що CO2 значно збільшує латентні періоди болю (на 55– 65 %), скорочує тривалість його фаз (на 40– 50 %) та знижує інтенсивність больових реакцій (на 40–50 %) у щурів порівняно з контрольною патологією. Найбільш виразний ефект спостерігався за комбінованого застосування СО2 з диклофенаком натрію або хондроїтином сульфатом. Висновки. Результати дослідження на формаліновій моделі запалення розширюють уявлення про можливості аналгезуючої дії СО2. Застосування СО2 значно скорочувало тривалість обох фаз больової реакції та зменшувало кількість больових проявів, що підтверджує перспективність його застосування як додаткового, а в окремих випадках — основного засобу для зменшення болю та особливо запалення.

Pain syndrome is a serious global problem that causes and complicates a number of diseases, the main symptom of which is joint pain. One of them is osteoarthritis (OA). Traditional methods of treating OA often have limited efficacy and can cause side effects, so it is important to study new approaches, such as carboxytherapy (use of carbon dioxide). Objective. To investigate the analgesic effect of carbon dioxide (CO2) and its combined use with other agents. Methods. The efficacy of carbon dioxide injections used alone and in combination with other drugs was studied in a formalin model of inflammation in rats. Results. The latent periods of phases I and II increased significantly in the experimental groups, especially in groups V, VI and VII (p < 0.001), indicating a delay in pain reactions. The duration of pain phase I was significantly shorter in the groups receiving CO2 compared to the control group (p < 0.001). The shortest duration was observed in group V, where it decreased by 1.77 minutes. The duration of pain phase II was also significantly shorter in groups V, VI, and VII treated with CO2 compared to group II (p < 0.001). The difference ranged from 7.49 to 12.54 minutes. The number of pain reactions after phase I decreased by 13.25– 16.1 points in the groups receiving CO2 compared to the control group. The data obtained indicate that CO2 significantly increases the duration of latent periods of pain (by 55–65 %), reduces the duration of its phases (by 40–50 %) and reduces the intensity of pain reactions (by 40–50 %) in rats compared to control pathology. The most pronounced effect was observed with the combined use of CO2 with sodium diclofenac or chondroitin sulfate. Conclusions. The results of the study expand the understanding of the analgesic effect of CO2 on the formalin model of inflammation. The use of CO2 significantly reduced the duration of both phases of the pain reaction and reduced the number of painful manifestations, which confirms the prospects of its use as an additional, and in some cases the main means of reducing pain and inflammation.