This article examines the issue of application and implementation of economic levers for ecologically safe goods of agricultural origin as a part of a complex of measures of the general environmental policy of the state in the long term, which is regulated by the current norms of Ukrainian legislation. The toolkit for this category of goods is presented in the form of state and commercial means that regulate the sale and use of environmentally safe goods and services, not limiting their direction only to the greening of the production process of agriculture, but also to the comprehensive solution of modern problems of environmental awareness of society and solution of urgent problems of the economy of nature use. At the same time, both at the level of the average individual and at the level of the industrial consumer of agricultural resources, as well as the interests of the state in the context of ensuring environmental safety standards are taken into account. Consideration of this issue was carried out using the assessment of four categories of economic levers: taxes on ecological products of agriculture, tax differentiation of this category of goods, a system of incentives for the transformation of the agricultural production process to a resource-saving business model, the responsibility of producers for causing damage to the surrounding natural environment of the agricultural sphere as at the state level and at the level of individual producers. It was determined that each of these levers has certain advantages and disadvantages, as a result of which it is appropriate to use them in connection with certain measures within the framework of the general environmental policy for certain goods, while in other cases they are less effective. At the current stage of the development of the environmental policy of Ukraine, the main task is to determine the appropriate tools for solving a specific environmental problem, in particular — the post-war restoration of agricultural resources, the elimination of the consequences of the active phase of hostilities of the Russian-Ukrainian war in the medium and long term, as well as increasing the further level of environmental information support for the purpose of solving environmental problems of the post-war restoration of agricultural resources.

У цій статті розглянуто питання застосування та впровадження економічних важелів щодо екологічно безпечних товарів сільськогосподарського походження як частини комплексу заходів загальної екологічної політики держави в довгостроковій перспективі, що регламентується чинними нормами українського законодавства. Інструментарій щодо цієї категорії товарів представлено у вигляді державних і комерційних засобів, що регулюють продаж і використання екологічно безпечних товарів та послуг, не обмежуючи їх спрямування лише на екологізацію виробничого процесу сільського господарства, а й зокрема на комплексне розв’язання сучасних проблем екологічної інформативності соціуму й вирішення актуальних завдань економіки природокористування. До того ж, як на рівні пересічного індивіда, так і на рівні промислового споживача сільськогосподарських ресурсів, а також враховані інтереси держави в контексті забезпечення норм екологічної безпеки. Розгляд цього питання здійснювався за допомогою оцінки чотирьох категорій економічних важелів: податки на екологічну продукцію сільського господарства, податкова диференціація цієї категорії товарів, система стимулів при трансформації процесу виробництва агропродукції до ресурсоощадної моделі бізнесу, відповідальність виробників за нанесення шкоди навколишньому природному середовищу агросфери як на рівні держави, так і на рівні окремих виробників. Визначено, що у кожного з цих важелів є певні переваги та недоліки, внаслідок яких їх доцільно застосовувати у взаємозв’язку з певними заходами в межах загальної екологічної політики щодо певних товарів, тоді як у в інших випадках вони менш ефективні. На сучасному етапі розробки екологічної політики України головне завдання полягає у визначенні інструментів, доцільних для розв’язання конкретної екологічної проблеми, зокрема — повоєнне відновлення ресурсів агросфери, ліквідація наслідків активної фази бойових дій російсько-української війни в середньо- та довгостроковій перспективі, а також підвищення подальшого рівня екологічного інформаційного забезпечення з метою вирішення екологічних проблем повоєнного відновлення ресурсів агросфери.