The article considers the classification of digital platforms for the provision of public services based on a comprehensive systematic analysis of national legislation and regulatory acts of the European Union. The topicality of the topic is due to the need for a comprehensive scientific study of the issues of legal regulation of the activities of digital platforms for the provision of public services from the point of view of information law for the further development of legislation and legal science in this area. The object of the study is social relations related to the regulation of digital platforms in the legal aspect. The subject of the study is the legislation of Ukraine and the EU, law enforcement practice and doctrinal sources on the subject under study. It is noted that in recent years, the economy of Ukraine has faced global challenges of digitization, which determine new goals and objectives for a set of programs for electronic computers, related information technologies, information systems and information resources that ensure the provision of public services, as well as interaction participants of relevant legal relations in the information and communication network. Digitization of the provision of public services is considered a prerequisite for digital transformation, based on the implementation and application of digital platforms and technologies, characterized by the integration of the internal and external digital environment. Branch legislation, informational, administrative, and civil, which regulates certain issues of the operation of digital platforms, has developed for a long time in its own way, introducing different definitions of the term “digital platform” into the legal field. Thanks to the comparative legal method of knowledge based on the study of the experience of the countries of the European Union, an analysis of the legal nature of digital platforms from the point of view of information law was carried out, a definition and classification of digital platforms was proposed. At the same time, the system of legal regulation of the activity of digital platforms for the provision of public services from the point of view of information law has not been finalized to date, there are still a number of unresolved questions of a scientific and practical nature that require further research.

статті на підставі комплексного системного аналізу національного законодавства та норма­тивнихактів Європейського Союзу розглянуто класифікація цифрових платформ для надання публічних послуг. Актуальність теми зумовлена необхідністю комплексного наукового вивчен­ня питань правового регулювання діяльності цифрових платформ для надання публічних послуг з точки зору інформаційного права для подальшого розвитку законодавства та юридич­ної науки у даній сфері. Об’єктом досліджен­ня виступають суспільні відносини, пов’язані з регулюванням цифрових платформ у право­вому аспекті. Предметом дослідження є норми законодавства України та ЄС, правозастосовна практика та доктринальні джерела з теми, що вивчається. Зазначено, що в останні роки еко­номіка України зіткнулася з глобальними викли­камицифровізації, які зумовлюють нові цілі та завдання сукупністю програм для електронних обчислювальних машин, пов’язаних з ними ін­формаційних технологій, інформаційних систем і інформаційних ресурсів, які забезпечують надання публічних послуг, а також взаємодію учасників відповідних правовідносин в інфор­маційно-комунікаційній мережі. Цифровізації надання публічних послуг розглядається як не­обхідна передумова цифрової трансформації, що базується на впровадженні та застосуван­ні цифрових платформ і технологій, що відріз­няється інтеграцією внутрішнього та зовнішньо­го цифрового середовища. Галузеве законодав­ство,інформаційне, адміністративне, цивільне, яке регулює окремі питання функціонування цифрових платформ, тривалий час розвивалося власним шляхом, вводячи у правове поле різні визначення терміна «цифрова платформа». Завдяки порівняльно-правовому методу пізнан­ня на основі вивчення досвіду країн Європей­ського Союзу було здійснено аналіз правової природи цифрових платформ з точки зору ін­формаційного права, запропоновано дефініцію та класифікацію цифрових платформ. Водно­час система правового регулювання діяльності цифрових платформ з надання публічних послуг з точки зору інформаційного права на сьогод­нішній день остаточно не сформувалася, зали­шається ряд невирішених питань наукового та практичного характеру, що вимагає подальших досліджень.