A peroral use of tetracycline results in a disturbance of the microbiota the cavity of the distal part of the small intestine. The self - recovery of these disturbances proceeds ineffectively, and takes 10 days after terminating an antibiotic intake. It is accompanied with an increase of the amount of bacteroids and collibacilli in this biotope of experimental animals. There is a tendency to an increase in the number of autochthonous obligatory anaerobic bifidobacteria, lactobacteria, bacteroids, eubacteria and other microorganisms. Self - recovery of the microbiota in the preepithelial biological film of the mucous membrane of the distal part of the small intestine is characterized by an increase in the number of bifidobacteria, bacteroids, peptococcus, clostridiae, opportunistic-pathogenic enterobacteria and by a contamination (in 40 % of the animals) of the mucous membrane of the distal part of the small intestine, being indicative of profound disturbances of the colonization resistance of the mucous membrane of the small intestine.

Пероральное применение тетрациклина призводит к нарушению микрофлоры полости дистального отдела тонкой кишки. Самообновление этих нарушений проходит малоэффективно на протяжении 10 дней после завершения приëма антибиотика. Возростает количество в этом биотопе экспериментальных животных бактероидов и кишечных палочек. Формируется тенденция к возростанию автохтонных облигатных анаэробных бифидобактерий, лактобактерий, эубактерий и других микроорганизмов. Самообновление микрофлоры приэпителиальной биологической пленки слизистой оболочки дистального отдела тонкой кишки характеризуется возростанием количества бифидобактерий, бактероидов, пептокока, клостридий, условно – патогенных энтеробактерий, и контаминацией этими бактериями (у 40 % животных) слизистой оболочки дистального отдела тонкой кишки, что свидетельствует о глубоких нарушениях колонизационной резистентности слизистой оболочки тонкой кишки.

Пероральне використання тетрацикліну призводить до порушення мікробіоти порожнини дистального відділу тонкої кишки. Самовідновлення цих порушень проходить малоефективно протягом 10 днів після завершення прийому антибіотика. Зростає кількість у цьому біотопі експериментальних тварин бактероїдів та кишкових паличок. Формується тенденція до зростання автохтонних облігатних анаеробних біфідобактерій, лактобактерій, еубактерій та інших мікроорганізмів. Самовідновлення мікробіоти приепітеліальної біологічної плівки слизової оболонки дистального відділу тонкої кишки характеризується зростанням кількості в угрупуванні біфідобактерій, бактероїдів, пептокока, клостридій, умовно – патогенних ентеробактерій та контамінацією цими бактеріями (у 40% тварин) слизової оболонки дистального відділу тонкої кишки, що засвідчує про глибокі порушення колонізаційної резистентності слизової оболонки тонкої кишки.