
Автор опирается на книгу Алана Уотсона «Позор американського юридического образования» для размышлений над тем, что сегодня происходит в юрфакультетской культуре. На основе утверждения Уотсона о позорной неэффективности и несовершенстве американского юридического образования автор последовательно рассматривает лжесократизм как антипедагогический метод, влияющий на современное преподавание права; анализирует метод прецедентного права и правовую некомпетентность, которая может быть им обусловлена; критикует феномен плохо образованных преподавателей и все более увеличивающихся низкоуровневых научных исследований. Автор высказывает сожаление в связи с тем, що из-за таких недостатков укореняется новая правовая антикультура и имеет место стремительная деградация юридического образования. Автор выступает за юридическое образование, которое способствует мышлению и рациональности, которое серьезно относится к требованиям современного права, прежде всего к качеству, и которое может координировать необходимый диалог между теорией и практикой права.
The author takes advantage of reading Alan Watson's book "Shame on American Legal Education" to reflect on what is happening today in iusfacultaire culture. On the basis of Watson's assertion that American legal education is shamefully bad and deficient, the author examines successively the false Socratism, which today, in an anti-pedagogical way, undermine the teaching of law; the lure of the case-book method and the legal incompetence that is lodged there; and the phenomenon of poorly trained professors and shoddy research that are becoming more and more widespread. The author deplores the fact that a new legal anti-culture has taken root in the shortcomings and that there is a rampant stupidisation of legal education. He takes a stand in favor of a legal education promoting intelligence and rationality, which takes seriously the demands of modern law and above all its quality, and who can manage the indispensable dialogue between theory of law and practice of law.
Автор спирається на книгу Алана Уотсона «Ганьба американської юридичної освіти», аби поміркувати над тим, що сьогодні відбувається в юрфакультетській культурі. На основі твердження Уотсона про ганебну неефективність та недосконалість американської юридичної освіти автор послідовно розглядає лжесократизм як антипедагогічний метод, що впливає на сучасне викладання права; аналізує метод прецедентного права та правову некомпетентність, яка може бути ним обумовлена; критикує феномен погано освічених викладачів та низькорівневих наукових досліджень, що дедалі збільшуються. Автор висловлює жаль у зв’язку з тим, що через такі недоліки вкорінюється нова правова антикультура та спостерігається безупинна деградація юридичної освіти. Автор виступає за юридичну освіту, яка сприяє інтелекту та раціональності, яка серйозно ставиться до вимог сучасного права, передусім до якості, і яка може керувати необхідним діалогом між теорією та практикою права.
правовое образование; правовое воспитание; юридическая дидактика; юридические учебные заведения; юридическая теория; философия права, Legal Education; Legal Formation; Legal Didactics; Law Schools; Legal Theory, Philosophy of Law, 340.12:378(73), правова освіта; правове виховання; юридична дидактика; юридичні навчальні заклади; юридична теорія; філософія права
правовое образование; правовое воспитание; юридическая дидактика; юридические учебные заведения; юридическая теория; философия права, Legal Education; Legal Formation; Legal Didactics; Law Schools; Legal Theory, Philosophy of Law, 340.12:378(73), правова освіта; правове виховання; юридична дидактика; юридичні навчальні заклади; юридична теорія; філософія права
| selected citations These citations are derived from selected sources. This is an alternative to the "Influence" indicator, which also reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | 0 | |
| popularity This indicator reflects the "current" impact/attention (the "hype") of an article in the research community at large, based on the underlying citation network. | Average | |
| influence This indicator reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | Average | |
| impulse This indicator reflects the initial momentum of an article directly after its publication, based on the underlying citation network. | Average |
