The scientific publication examines modern approaches to the definition of the ecocide concept, problematic issues of qualification and determination of certain features of this crime. Statistical data for 2012 – April 2025 on the number of crimes registered in Ukraine under Article 441 of the Criminal Code of Ukraine (ecocide), indicates the dynamics of their registration during this period, including after the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, and discloses the characteristics of registered ecocides in Ukraine. The state and results of their pre-trial investigation are noted. In the course of the study, some of the reasons that are an obstacle to the proper and uniform enforcement of this article of the Criminal Code are described, including the imperfection of legislation and the similarity of the objective side of this crime to the objective side of other criminal offenses against the environment. It is argued that for ecocide, guilt in the form of intent is a mandatory subjective feature, and the purpose and motive are optional. The subjective side of ecocide in relation to the act must be characterized by direct intent, and in relation to the consequences – by direct or indirect intent. The article also characterizes the obligatory signs of the objective side of ecocide. In particular, it is substantiated that ecocide can be committed both by active action and inaction, the corpus delict of this crime is formal and material, for the qualification of ecocide it is not necessary that negative consequences have already occurred. Taking into account the current version of Article 441 of the Criminal Code, it is substantiated that ecocide is a completed crime from the moment of mass destruction of flora or fauna or poisoning of the atmosphere or water resources, which caused or with a high probability may cause an environmental disaster (material composition), or the commission of other acts that are highly likely to cause an environmental disaster (formal composition). It is substantiated that extensive (large-scale) and long-term (long-term) environmental damage is already a serious damage to the environment, and therefore it is not necessary to establish an additional threshold (standard) in the form of «serious» damage to define an act as an ecocide. The proposed definition of ecocide is an intentional act committed with the awareness that there is a significant probability of causing long-term and large-scale damage to the environment, which has led or is highly likely to lead to such damage.

У науковій публікації досліджуються сучасні підходи до визначення поняття екоцид, проблемні питання кваліфікації та визначення окремих ознак складу цього злочину. Наведено статистичні дані за 2012 – квітень 2025 років щодо кількості зареєстрованих в Україні злочинів за ст. 441 Кримінального кодексу України (екоцид), вказано на динаміку їх реєстрації за цей період, у тому числі після повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та розкрито характеристику зареєстрованих екоцидів в Україні. Зазначено про стан і результати їх досудового розслідування. У ході дослідження наведено деякі з причин, які є перешкодою для належного та однакового правозастосування цієї статті Кримінального кодексу, у тому числі виокремлено як вагому причину – недосконалість законодавства та подібність об’єктивної сторони цього злочину до об’єктивної сторони інших кримінальних правопорушень проти довкілля. Аргументовано, що для екоциду обов’язковою суб’єктивною ознакою є вина у формі умислу, а мета та мотив є факультативними. Суб’єктивна сторона екоциду щодо діяння повинна характеризуватися прямим умислом, а щодо наслідків – прямим або непрямим умислом. У статті також охарактеризовано обов’язкові ознаки об’єктивної сторони екоциду. Зокрема, обґрунтовується, що екоцид може бути вчинений як активною дією так і бездіяльністю, склад цього злочину є формально-матеріальним, для кваліфікації екоциду не обов’язково, щоб негативні наслідки вже настали. З урахуванням чинної редакції статті 441 Кримінального кодексу обґрунтовується, що екоцид є закінченим злочином з моменту масового знищення рослинного або тваринного світу чи отруєння атмосфери або водних ресурсів, що спричинили чи з високою ймовірністю можуть спричинити екологічну катастрофу (матеріальний склад), або вчинення інших діянь, що з високою ймовірністю можуть спричинити екологічну катастрофу (формальний склад). Обґрунтовано, що широка (масштабна) та довгочасна (довгострокова) екологічна шкода по своїй суті вже є серйозною шкодою для довкілля, а тому для визначення діяння як екоцид встановлення додаткового порогу (стандарту) у вигляді настання «серйозної» шкоди не потрібно. Пропонується таке визначення екоциду – це умисне діяння, вчинене з усвідомленням того, що існує значна ймовірність заподіяння ним довгострокової та широкомасштабної шкоди довкіллю, яке призвело чи з високою ймовірністю може призвести до настання такої шкоди.