Наведено клінічний випадок діагностики хронічної кропив’янки, індукованої фізичним навантаженням, у 8-річного хлопчика. Мета роботи – показати особливості діагностики випадків хронічної кропив’янки з відомим чинником загострень. Показано, що навіть коли є чіткий зв’язок із впливом чинника (в цьому випадку – фізичне навантаження), діагностичний алгоритм має бути виконаний у повному обсязі. Наведений клінічний випадок цікавий тим, що в раніше здорової дитини, без анамнезу алергічних та інших хронічних захворювань, без видимої причини почали з’являтися симптоми кропив’янки та ангіонабряку після фізичного навантаження. Об’єктивне обстеження не виявило будь-яких ознак фізикальної патології, крім помірної закладеності носа, на яку не звертали увагу ні хлопчик, ні батьки. Епізодів лихоманки в анамнезі не було. Хлопчика обстежили: загальноклінічні аналізи, імунограма (клітинна та гуморальна ланки, фагоцитоз), гострофазові показники відповідали нормі. Загальний IgE підвищений до 100,5 МО/мл, виявили підвищені рівні специфічних IgE до алергену кота (41,13 кU/l), бета-лактоглобуліну молока (2,95 кU/l) та баранини (0,41 кU/l). Тест з аутологічною сироваткою позитивний (гістамін – 5 мм папула, 15 мм гіперемія, негативний контроль – 0, власна сироватка – 16,5 мм папула, 24 мм гіперемія), аутоантитіла до тканини щитоподібної залози та рівень тиреотропного гормона та тироксину у межах норми. Здійснили тести з індукованими кропив’янками: аквагенна, холодова, теплова, вібраційна – негативні, дермографічна – позитивна; тест із фізичним навантаженням на біговій доріжці позитивний (на 14 хвилині після початку потовиділення з’явились дрібні уртикарії та ангіонабряк нижніх повік). Уточнення анамнестичних даних показало, що під час надмірних психоемоційних навантажень у хлопця з’являються дрібні уртикарії, а одного разу під час гри в футбол, крім ознак кропив’янки та ангіонабряку, спостерігали епізод утрудненого дихання. Висновки. Детальна розширена діагностика цього випадку показала поєднаний вплив кількох чинників (дермографічна кропив’янка, фізичне навантаження, сенсибілізація до деяких алергенів, а також аутоімунний варіант). З’ясували, що в конкретного пацієнта може бути і IgE-, і неIgE-залежний механізм розвитку симптомів. Первинний діагноз хронічної кропив’янки, індукованої фізичним навантаженням, переглянуто; встановили діагноз анафілаксії, що потребує іншого підходу до лікування та продовження спостереження за пацієнтом.

This article shows a case report of exercise-induced urticaria diagnosis in an 8-year-old boy. The aim of this work is to show diagnostic peculiarities of chronic urticaria with known trigger. The necessity of diagnostic algorithm fully implementation is emphasized, even in presence of a clear correlation with trigger factor (in this case – physical exertion). The described case is interesting because previously healthy child without anamnesis of allergic and another chronic disease developed urticaria and symptoms of angioedema without visible cause. Objective examination did not reveal any clinically significant abnormalities except moderate nasal congestion, which was neglected by both the patient and his parents. His was without a past medical history of fever. The child underwent laboratory and instrumental examinations: clinical blood, urine and biochemical tests, immunological tests (cell-mediated and humoral immunity, phagocytosis). Acute phase response was within normal ranges. Total IgE was increased to 100.5 IU/ml, increased levels of specific IgE to cat allergen (41.13 кU/l), serum ß-lactoglobulin of cow’s milk (2.95 кU/l) and lamb meat (0.41 кU/l) were detected. Autoserum test was positive (histamine – papula of 5 mm, hyperemia of 15 mm, negative control – 0, patient’s serum – papula of 16.5 mm, hyperemia of 24 mm); thyroid autoantibodies and thyroid hormone levels were within normal ranges. Tests for physical urticarial were performed: aquagenic, cold, heat, vibratory were negative, dermographic urticaria was positive, test with physical exercise (treadmill) was positive (small-sized wheals and lower eyelid angioedema developed on the 14th minute of sweating). Detailing of anamnestic data revealed an appearance of small wheals after emotional sufferings, and a single episode of difficulty breathing with urticaria and angioedema symptoms while playing football). Conclusions. Thus, extended detailed diagnostics of this clinical case has revealed the combined influence of several factors (dermographic, physical exertion, sensitization to some allergens, autoimmune variant of urticaria/angioedema) clarifying that symptoms could be mediated by both IgE- and non-IgE-dependent mechanism in the same patient. Primary diagnosis of “chronic exercise-induced urticaria” has been changed to “anaphylaxis” requiring another approach to treatment and follow-up.