The article is devoted to issues of the content of the principles of the administrative process in modern administrative law. Attention is drawn to the fact that the study of the principles of the administrative process is extremely relevant for ensuring effective public administration. It is noted that the principles of the administrative process are the foundation on which the activities of executive authorities, local governments, and other state bodies are based. They define the framework and standards that public authorities must adhere to when making decisions and performing administrative functions and obligations. It is concluded that the study of these principles allows identifying problematic aspects and suggesting ways of their improvement, which contributes to increasing the efficiency of public administration. It is suggested that the principles of the administrative process should be understood as the main guiding ideas and provisions that determine the order and rules of administrative proceedings, regulate relationships between subjects of the administrative process, ensure fairness, efficiency and legality of administrative actions and decisions. It is proved that the principles serve as the basis for the formation, functioning and development of administrative law, help to avoid abuse of power and ensure the protection of the rights and freedoms of citizens. Attention is drawn to the fact that the conceptual significance of the principles of the administrative process lies in the fact that they determine the basic principles and guidelines for the construction and functioning of the administrative-procedural activity of public authorities. This means that the principles of the administrative process not only regulate specific procedures and actions, but also form a general concept of justice and management practice in the administrative sphere. It is substantiated that these principles together create a holistic concept of the administrative process and act in interaction with each other, ensuring a balance between the interests of the state and the rights of citizens, which contributes to effective management and increases trust in state institutions.

Стаття присвячена питанням змісту прин­ципів адміністративного процесу в сучасному адміністративному праві. Звертається увага на те, що дослідження принципів адміністратив­ного процесу є надзвичайно актуальним для забезпечення ефективного публічного адміні­стрування. Зазначається, що принципи адміні­стративного процесу є фундаментом, на якому базується діяльність органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, інших державних органів. Вони визначають рамки та стандарти, яких має дотримуватись публічна влада під час прийняття рішень та виконання адміністратив­них функцій і зобов’язань. Робиться висновок, що дослідження цих принципів дозволяє вияви­ти проблемні аспекти та запропонувати шляхи їх вдосконалення, що сприяє підвищенню ефек­тивності публічного адміністрування. Пропону­ється під принципами адміністративного проце­су розуміти основні керівні ідеї та положення, які визначають порядок та правила здійснен­ня адміністративного провадження, регулюють взаємовідносини між суб’єктами адміністратив­ного процесу, забезпечують справедливість, ефективність та законність адміністративних дій і рішень. Доводиться, що принципи служать основою для формування, функціонування та розвитку адміністративного права, допомагають уникати зловживань владою та забезпечують захист прав і свобод громадян. Звертається ува­га на те, що концептуальне значення принципів адміністративного процесу полягає в тому, що вони визначають основні засади та орієнтири для побудови та функціонування адміністра­тивно-процесуальної діяльності публічної вла­ди. Це означає, що принципи адміністративного процесу не тільки регулюють конкретні проце­дури і дії, але й формують загальну концепцію правосуддя та управлінської практики в адміні­стративній сфері. Обґрунтовується, що у сукуп­ності ці принципи створюють цілісну концепцію адміністративного процесу діють у взаємодії між собою, забезпечуючи баланс між інтересами держави та правами громадян, що сприяє ефек­тивному управлінню і підвищує довіру до дер­жавних інститутів.