In this article is offered the hypothesis of analogy of semiozis of carnival and «the semiotics of passions» which, with a support on the point of view of A. J. Greimas and J. Fontanille, can be considered as some kind of performance. As illustrative material is chosen the poem by the modern poet A. Shiryaev «A street organ — from a cheek to the horizon…». In a lyrical plot of the above-named text is submitted Shiryaev’s poetic version of the myth about Amadeus. In a lyrical discourse, the work chosen for the analysis, is revealed the principle of violation of borders allowing to realize the potential of consciousness of the lyrical hero and also the medial objects and spaces surrounding him. Summing up the results, it should be noted a number of the key positions revealed in the course of the research. For A. Shiryaev’s lyrical plot is basic the atmosphere carnivalization, existence of various medial objects and topos (a street organ, a window, a fair, a rainbow), a borderline of existence of Amadeus and a mythologization of his status. The above-named aspects are in many respects reached by the author by means of a semiotization of the passions experienced by the lyrical hero that confirm the hypothesis of analogy of the semiotics nature of a carnival and «semiotics of passions» offered in this article as some kind of performance. Amadeus’s image is allocated with the flickering nature it agrees a semiosfer of a carnival and the experienced passions, being represented by a creative person in general, a mytheme of W. A. Mozart and an author’s carnival mask of the modern poet Andrey Shiryaev.

В данной статье предложена гипотеза об аналогии семиозиса карнавала и «семиотики страстей», которые, с опорой на точку зрения А. Ж. Греймаса и Ж. Фонтания, можно рассматривать как своего рода спектакль. В качестве иллюстративного материала выбрано стихотворение современного поэта А. Ширяева «Шарманка — от щеки до горизонта…». В лирическом сюжете вышеназванного текста представлена ширяевская поэтическая версия мифа об Амадее. В лирическом дискурсе, избранном для анализа произведения, выявлен принцип нарушения границ, позволяющий раскрыть потенциал сознания лирического героя, а также окружающих его медиальных объектов и пространств.

У цій статті запропоновано гіпотезу про аналогію семиозису карнавалу та «семіотики пристрастей», які, опираючись точки зору А. Ж. Греймаса та Ж. Фонтанія, можна розглядати як свого роду спектакль. В якості ілюстративного матеріалу вибрано вірш сучасного поета А. Ширяєва «Шарманка — від щоки до горизонту...». В ліричному сюжеті вищеназваного тексту представлена ширяєвська поетична версія міфу про Амадея. В ліричному дискурсі, обраного для аналізу твору, виявлено принцип порушення меж, що дозволяє розкрити потенціал свідомості ліричного героя, а також медіальних об’єктів та просторів, що оточують його.