Цель работы – проанализировать влияние интенсивности и нейропатического компонента боли на характеристики структуры качества жизни больных рассеянным склерозом (РС). Материалы и методы. Во Львовском областном центре рассеянного склероза обследовали 104 больных РС с различными типами течения с жалобами на боль в течение последнего месяца. Пациенты опрошены с помощью стандартизированных опросников (Pain Detect, VAS, SF-36), после этого проведен анализ влияния характеристик боли на качество жизни. Результаты. При оценке влияния основных характеристик течения РС установлена связь между физическим компонентом качества жизни и уровнями инвалидизации (EDSS), общим количеством обострений (r = -0,60, p ˂ 0,01; r = -0,34, p ˂ 0,01 соответственно). Психологический компонент качества жизни не имел значимых взаимосвязей с уровнем инвалидизации и количеством обострений. Средняя интенсивность боли за месяц у больных РС по ВАШ составляла 5,0 [4,0; 7,0]. Боль низкой интенсивности отмечена у 24,0 % больных, средней – у 54,8 %, высокой – у 21,2 %. У больных РС, которые имели низкую интенсивность боли в течение месяца, 5 из 11 показателей качества жизни достоверно выше, в частности обобщённый показатель физического компонента качества жизни – 38,1 [33,8; 48,5] % при низкой интенсивности боли против 31,8 [28,1; 38,7] % при средней, р = 0,02. При увеличении интенсивности боли у больных РС снижается уровень как физического (r = -0,25; р = 0,01), так и психологического (r = -0,21; р = 0,03) компонента качества жизни. Наиболее выраженная связь установлена между интенсивностью боли и такими характеристиками качества жизни, как жизненная активность (r = -0,37; р ≤ 0,01) и эмоциональное самочувствие (r = -0,28; р ≤ 0,01). У 30,8 % больных боль имела характеристики нейропатического вида, у 47,1 % – ноцицептивного, у 22,1 % – неопределенного. Больные РС с нейропатическим видом боли имели достоверно более низкие показатели 7 из 11 характеристик качества жизни (в большей степени психологического компонента) по сравнению с больными РС с ноцицептивным видом (р < 0,05). Анализ корреляционной связи показал, что увеличение уровня проявления нейропатического компонента боли связано со снижением всех характеристик качества жизни, кроме изменения здоровья. У больных РС с нейропатическим компонентом при росте уровня его проявления снижается психологический компонент здоровья (r = -0,36; р ˂ 0,01), а именно его характеристика – социальное функционирование (r = -0,35; р ˂ 0,01). Выводы. У больных РС при увеличении интенсивности болевого синдрома снижается уровень и физического, и психологического компонентов качества жизни, наиболее выражено – таких составляющих психологического компонента качества жизни, как жизненная активность и эмоциональное самочувствие. Наличие нейропатического компонента боли, а также уровень его проявления в большей степени связаны со снижением психологического компонента структуры качества жизни как обобщающего показателя и социального функционирования как элемента его структуры.

The aim of the work. To analyze the influence of intensity and neuropathic component of pain syndrome on the quality of life structure characteristics in patients with multiple sclerosis (MS). Materials and methods. 104 MS patients with different types of MS course and complaints of pain during the last month were examined in the Lviv Regional Multiple Sclerosis Center. The patients were interviewed using standardized questionnaires (Pain Detect, VAS, SF-36) followed by an analysis of the pain characteristics influence on the quality of life. Results. When assessing the influence of the main characteristics of MS course, the relationship between the physical component of quality of life and levels of disability (EDSS) and the total number of relapses was found (r = -0.60, P < 0.01; r = -0.34, P < 0.01, respectively). However, the mental component of quality of life had no significant relationship with the level of disability and the number of relapses. The average pain intensity within a month on the VAS scale was 5.0 [4.0; 7.0]. 24.0 % of patients had low-intensity pain, 54.8 % – moderate, 21.2 % – high. In MS patients with low-intensity pain within a month, 5 of the 11 quality of life indicators were significantly higher, in particular, the overall physical component of quality of life – 38.1 [33.8; 48.5] % in low-intensity pain against 31.8 [28.1; 38.7] %, P = 0.02 – in moderate. In MS patients, the level of both physical (r = -0.25; P = 0.01) and mental (r = -0.21; P = 0.03) component of quality of life decreased with increasing pain intensity. The most notable correlation was observed between intensity of pain and such characteristics of quality of life as energy/fatigue (r = -0.37; P ˂ 0.01) and emotional well-being (r = -0.28; P ˂ 0.01). In 30.8 % of patients, pain was neuropathic, in 47.1 % – nociceptive, in 22.1 % – undetermined. MS patients with the neuropathic type of pain had significantly lower scores, 7 out of 11 indicators of quality of life, largely the mental component, than scores in MS patients with nociceptive type (Р < 0.05). Correlation analysis showed the association between an increase in the manifestation of neuropathic pain component and a decrease in all quality of life characteristics, except in health change. In MS patients with a neuropathic component, in increasing level of its manifestation, the mental component of health decreased clearly (r = -0.36; P ˂ 0.01), namely its social functioning characteristic (r = -0.35; P < 0.01). Conclusions. In MS patients, increasing intensity of pain decreases both physical and mental components of quality of life with the most significant decrease in energy/fatigue and emotional well-being as parts of the mental component of quality of life. The neuropathic component of pain and the level of its manifestation are largely associated with a decrease in the mental component of quality of life as the overall indicator and social functioning as its structural element.

Мета роботи – проаналізувати вплив інтенсивності та нейропатичного компонента болю на характеристики структури якості життя хворих на розсіяний склероз (РС). Матеріали та методи. У Львівському обласному центрі розсіяного склерозу обстежили 104 особи, які хворі на РС із різними типами перебігу, зі скаргами на біль протягом останнього місяця. Пацієнтів опитали за допомогою стандартизованих опитувальників (Pain Detect, VAS, SF-36), після цього проаналізували вплив характеристик болю на якість життя. Результати. Оцінивши вплив основних характеристик перебігу РС, встановили зв’язок між фізичним компонентом якості життя та рівнями інвалідизації (EDSS), загальною кількістю загострень (r = -0,60, p ˂ 0,01; r = -0,34, p ˂ 0,01 відповідно). Психологічний компонент якості життя не мав значущих взаємозв’язків із рівнем інвалідизації та кількістю загострень. Середня інтенсивність болю за місяць у хворих на РС за ВАШ становила 5,0 [4,0; 7,0]. Біль низької інтенсивності визначили у 24,0 % хворих, помірної – у 54,8 %, високої – у 21,2 %. У хворих на РС, які мали низьку інтенсивність болю за місяць, 5 із 11 показників якості життя вірогідно вищі, зокрема узагальнений показник фізичного компонента якості життя становив 38,1 [33,8; 48,5] % при низькій інтенсивності болю проти 31,8 [28,1; 38,7] % при середній, р = 0,02. При збільшенні інтенсивності болю у хворих на РС знижується рівень фізичного (r = -0,25; р = 0,01) та психологічного (r = -0,21; р = 0,03) компонентів якості життя. Найбільш виражений зв’язок визначили між інтенсивністю болю та такими характеристиками якості життя, як життєва активність (r = -0,37; p ˂ 0,01) та емоційне самопочуття (r = -0,28; p ˂ 0,01). У 30,8 % хворих біль мав характеристики нейропатичного, в 47,1 % – ноцицептивного, у 22,1 % – невизначеного. Хворі на РС із нейропатичним компонентом болю мали вірогідно нижчі показники 7 з 11 характеристик якості життя, передусім психологічного компонента, порівняно з хворими на РС із ноцицептивним видом. Аналіз кореляційного зв’язку показав, що збільшення рівня прояву нейропатичного виду болю пов’язане зі зниженням усіх характеристик якості життя, крім зміни здоров’я. У хворих на РС із нейропатичним компонентом при зростанні рівня його прояву найвиразніше знижується психологічний компонент здоров’я (r = -0,36; p ˂ 0,01), а саме його характеристика – соціальне функціонування (r = -0,35; p ˂ 0,01). Висновки. У хворих на РС при збільшенні інтенсивності больового синдрому знижується рівень і фізичного, і психологічного компонентів якості життя, найбільш виражено – таких складових психологічного компонента якості життя, як життєва активність та емоційне самопочуття. Наявність нейропатичного компонента болю, а також рівень його прояву пов’язані передусім зі зниженням психологічного компонента структури якості життя як узагальнювального показника та соціального функціонування як елемента його структури.