Considering the war situation in Ukraine, the treatment of pain in patients with mine blast injuries is of great importance in today's medical practice because, during the Anti-Terrorist Operation/Joint Forces Operation, such injuries account for more than 25%, and chronic pain after such injuries is diagnosed in 83.3% of cases. Such injuries are characterized by significant damage. Data on pain treatment at the stage of treatment in military medical clinical centers are scarce.The goal of the work. To investigate the results of pain treatment of patients with mine blast wounds at the stage of treatment in military medical clinical centers of the Armed Forces of Ukraine.Methods. Data on the treatment of 280 patients with mine blast injuries are presented. Pain intensity was diagnosed using a visual analog scale. The Shapiro-Wilk test was used to check the distribution of quantitative indicators for normality. The distribution law differed from the normal one; the median value (Me) and the interquartile range (QIQIII) were given to represent quantitative indicators. The comparison of indicators in two groups was carried out according to the Mann-Whitney test. To analyze the dynamics of the indicators, the Friedman test for related samples was used, the posterior comparison was carried out using the Bonferroni correction. For qualitative indicators, the absolute frequency of symptom manifestation and the relative frequency (%) are presented, and for the comparison of two groups, the chi-square test was used, taking into account the correction for continuity. When conducting the analysis in all cases, the critical significance level was equal to 0.05.Results. Pain intensity according to VAS before analgesia at the stage of treatment in military medical clinical centers shows that before analgesia in group 2 it was significantly higher than in patients of group 1 (p<0.001) and is 7 points – severe pain. Patients of group 1 experienced pain of average intensity on admission - 4 points. After analgesia, the average value of the VAS indicator in the two groups was practically not different, but it was statistically significant (p=0.012), this indicator was higher in group 2. During in-patient observation for 2-6 days (p<0.001) and before discharge from in-patient treatment (p=0.013) values of the VAS indicator in group 2 were higher than in group 1. The dynamics of the intervals between analgesia indicate that in groups 1 and 2 there is a statistically significant difference during the 1 day of observation (p=0.005) and 9-14 days of observation (p<0.001).Conclusions. Taking into account the obtained data, it is clear that the effectiveness of analgesia, both in the previous stages of treatment and during the transportation of patients, was at a low level. It is also worth noting that during discharge from inpatient treatment, patients still felt mild pain. Patients with mine blast injuries have a high risk of chronic pain. The obtained results of the study indicate ways to improve the results of treatment in this category of patients. Achieving good pain control in the early stages of treatment and maintaining continuity of care during evacuation can potentially reduce the frequency of chronic pain.

Враховуючи воєнну ситуацію в Україні, лікування болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями має важливе значення в сьогоденні лікарської практики, адже під час Антитерористичної операції/Операції Об’єднаних Сил такі поранення становлять більше 25%, а хронічний біль після таких поранень діагностують у 83,3% випадках. Такі поранення характеризуються значними пошкодженнями. Даних щодо лікування болю на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах обмаль.Мета роботи - дослідити результати лікування болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах Збройних Сил України.Матеріал і методи. Представлені дані лікування 280 пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями. Інтенсивність болю діагностували за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Для перевірки розподілу кількісних показників на нормальність використано критерій Шапіро-Уілка. Закон розподілу відрізнявся від нормального, для представлення кількісних показників наводилось медіанне значення (Ме) та міжквартильний інтервал (QI-QIII), порівняння показників у двох групах проводилося за критерієм Манна-Уітні. Для аналізу динаміки показників використано критерій Фрідмана для пов'язаних вибірок, постеріорне порівняння проводилося з використанням поправки Бонферроні. Для якісних показників представлено абсолютну частоту прояву ознаки та відносну частоту (%), а для порівняння двох груп використано критерій хі-квадрат з урахуванням поправки на неперервність. При проведенні аналізу у всіх випадках критичний рівень значимості прийнятий рівним 0,05.Результати. Інтенсивність болю, за візуальною аналоговою шкалою, на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах свідчить про те, що перед знеболенням у групі 2 була значно вищою, ніж у пацієнтів групи 1 (р<0.001) та складає 7 балів – сильний біль. Пацієнти групи 1 при госпіталізації відчували біль середньої інтенсивності – 4 бали. Після знеболення середнє значення показника ВАШ у двох групах практично не відрізнялось, проте статистично значимо (р=0.012) даний показник був вищим у групі 2. Під час стаціонарного лікування на 2-6-ту доби спостереження (р<0.001) та перед випискою зі стаціонарного лікування (р=0.013) значення показника ВАШ у групі 2 були вищими, ніж у групі 1. Динаміка інтервалів між знеболеннями вказує на те, що у групах 1 і 2 спостерігається статистично значима різниця протягом 1-ї доби (p=0.005) та 9-14-ї доби спостереження (p<0.001).Висновки. Враховуючи отримані дані, зрозумілим є той факт, що ефективність знеболення як на попередніх етапах лікування, так і під час транспортування пацієнтів була на низькому рівні. Також привертає увагу те, що під час виписки зі стаціонарного лікування пацієнти все ж відчували слабкий біль. Пацієнти з мінно-вибуховими пораненнями мають високий ризик хронізації болю. Отримані результати дослідження вказують на шляхи покращення результатів лікування у даної категорії пацієнтів. Досягнувши якісного контролю над болем на попередніх етапах лікування та збереження спадкоємності лікувальних заходів під час евакуації, потенційно може знизити частоту хронізації болю.