Цель - провести системное изучение состояния взаимосвязи между сывороточной концентрацией матриксной металлопротеиназы 1 (ММП-1) и тканевого ингибитора матриксной металлопротеиназы 1 (ТИМП-1), частотой острых респираторных инфекций (ОРИ) и гетерогенной совокупностью других клинических и лабораторных параметров у детей дошкольного возраста. Материалы и методы. Обследованы 40 детей (21 мальчик и 19 девочек) в возрасте 1-6 лет, находившихся на госпитальном лечении по поводу наличия у них ОРИ. Кроме ряда клинических признаков, изучены сывороточные концентрации ММП-1 и ТИМП-1, С-реактивного протеина, отдельные лейкоцитарные фракции крови, скорость оседания эритроцитов, содержание некоторых макро- и микробиоэлементов в волосах. Рассчитаны также два интегральных показателя рекуррентности ОРИ, а именно инфекционный индекс (ИнИ) и индекс резистентности, а также интегральные показатели воспаления и долихостеномелии. Статистическая обработка получаемого цифрового материала выполнена с помощью лицензионной программы «IBM SPSS Statistics 27». Результаты. У детей младшего возраста по сравнению со старшими детьми отмечена более высокая сывороточная концентрация ММП-1 (p=0,007) и соотношение ММП-1/ТИМП-1 (p=0,008). У девочек выявлены более высокие значения ММП-1 (p=0,008) и соотношение ММП-1/ТИМП-1 (p=0,012), чем у мальчиков. Показано наличие у детей тесной выраженной положительной корреляции между ММП-1 и ИнИ (ρ=0,514; р=0,001; 95% ДИ [0,232; 0,716]). С помощью метода порядковой логистической регрессии установлена значимая и одновременно разнонаправленная зависимость категориального показателя ИнИ от ММП-1 (B=1,078; p=0,013; 95% ДИ [0,223; 1,933]) и возрастной категории обследованных детей (B=-1,942; 95% ДИ [-3,757; -0,126]). Выводы. Предполагается, что более частые ОРИ у детей сопровождаются более высокими уровнями сывороточной ММП-1. Не исключено, что существует дифференцированная «настройка» активности ММП-1 в ответ на разную частоту ОРИ в течение предыдущего года. Степень влияния предиктора, а именно ММП-1, в порядковых регрессионных моделях определяется как значимостью этого предиктора, так и вариантом его комбинирования с другими изученными ковариатами. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования принят локальными этическими комитетами указанных в работе учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

Вступ. Надмірна запальна відповідь у травному каналі передчасно народжених немовлят є одним із ключових патогенетичних чинників виникнення некротизуючого ентероколіту (НЕК), а також раннього (РНС) і пізнього (ПНС) неонатального сепсису. Мета - оцінити зв’язок між рівнями фекального кальпротектину (ФК), ентеральним застосуванням лактоферину (ЛФ) і виникненням НЕК, РНС, а також ПНС у передчасно народжених немовлят. Матеріали та методи. У 26 дітей із когорти передчасно народжених немовлят із терміном гестації ≤32 тиж та масою тіла при народженні ≤1500 г визначали кальпротектин у калі. Матеріал забирали двічі: у перші 7 діб життя і на момент досягнення постменструального віку (ПМВ) 36 тиж. Основну групу сформували 15 немовлят, які хворіли на РНС, ПНС або НЕК. Решта 11 дітей увійшли до групи порівняння. Одинадцятеро дітей отримували ЛФ (4 дитини з основної групи і 7 дітей у групі порівняння), який рандомізовано призначали в перші 3 доби життя. Результати. ФК в перші 7 діб життя був вищим у немовлят з основної групи (p>0,05). На момент досягнення ПМВ 36 тиж вміст ФК знижувався у немовлят з основної групи і зростав у дітей із групи порівняння (p>0,05). Вміст ФК в перший тиждень життя був значно вищим у дітей з РНС порівняно з немовлятами без захворювань (р=0,03), з подальшим зниженням на момент досягнення ПМВ 36 тиж (p=0,04). Концентрації ФК суттєво не відрізнялися залежно від розвитку ПНС або НЕК. Рівні ФК зростали у всіх немовлят, які отримували ЛФ, та знижувався у дітей, які не отримували ЛФ (p>0,05). Висновки. Виникнення РНС асоціюється зі значним підвищенням рівнів ФК з наступним їх зниженням на момент досягнення ПМВ 36 тиж. Показники ФК на першому тижні життя не пов’язані з розвитком НЕК або ПНС. Ентеральне застосування ЛФ у дозі 100 мг/добу асоціюється з підвищеннями рівнів ФК (p>0,05). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Introduction. Excessive intestinal inflammation in preterm infants is one of the key factors in the development of necrotizing enterocolitis (NEC), early- (EOS) and late-onset neonatal sepsis (LOS). Purpose - to evaluate the connection between fecal calprotectin (FC), enteral use of lactoferrin (LF), and the occurrence of NEC, EOS, and LOS in preterm infants. Materials and methods. FC was measured in 26 newborns with gestational age (GA) ≤32 weeks and birth weight ≤1500 g. Feces were collected twice: in the first 7 days of life and at the postmenstrual age (PMA) of 36 weeks. The main group included 15 infants with either EOS, LOS or NEC. The remaining 11 infants formed the comparison group. Eleven infants received LF (4 in the main group and 7 in the comparison group), which was randomly administered in the first 3 days of life. Results. FC in the first 7 days of life was higher in the main group (р>0.05). At the PMA of 36 weeks, FC decreased in the main group and increased in the comparison group (p>0.05). FC in the first week of life was higher in infants with EOS compared to newborns without the diseases (p=0.03), followed by a decrease at the PMA of 36 weeks (p=0.04). There was no significant difference in FC levels depending on the development of LOS or NEC. FC levels increased in all infants who received LF and decreased in babies who did not receive LF (p>0.05). Conclusions. The occurrence of EOS is associated with a significant increase in FC which subsequently decrease by the PMA of 36 weeks. FC in the first week of life are not associated with the development of NEC or LOS. Enteral use of LF at a dose of 100 mg/day is associated with an increase in FC levels (p>0.05). The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.