Стаття досліджує російсько-українську війну як каталізатор української деколонізації, вивчаючи історичні, освітні та інформаційно-психологічні виміри конфлікту. Розглянуто основні тенденції в розумінні складних процесів формування національної ідентичності та опору колоніальним впливам, особливо в контексті сьогоднішньої російської агресії.Основна мета дослідження – висвітлити поточний стан наукового вивчення української ідентичності, простежити ключові чинники історично-освітніх колоніальних впливів та дослідити механізми національної самоідентифікації та опору під час війни.У статті проаналізовано довготривалий російський колоніальний вплив на українську свідомість, автори аналізують, як історичні, освітні та інформаційні стратегії використовували для придушення української ідентичності.Методологія статті містить принципи історизму, об’єктивності та всебічності, основні історіографічні методи аналізу, синтезу та дослідження наукових джерел.У статті автори розкривають основну думку, що деколонізація є складним процесом та вимагає самоідентифікації та критичного аналізу історичних наративів. Інформаційно-психологічні операції постають як вирішальний компонент у сучасній гібридній війні, а питання освіти та збереження національної культури, визначені як основні інструменти. Окрему увагу в дослідженні приділено феномену стійкості українського суспільства в протистоянні інформаційно-пропагандистського впливу під час війни та збереженні власної національної ідентичності. Автори підкреслюють, що ефективна деколонізація починається з самодеколонізації, включно з комплексним підходом: вивчення автентичної історії, утвердження рідної мови в усіх сферах життя, розвиток критичного мислення, підвищення медіаграмотності та розпізнавання й протидія пропагандистським впливам. Російсько- українська війна, яка триває з 2024 року, парадоксально, але пришвидшила процес української національної самоідентифікації і саме освітня та культурна сфери стали ключовими компонентами для опору українців.Наукова новизна дослідження спрямована на виявлення як історичних, так і сучасних механізмів російської пропаганди та інформаційно-психологічних операцій (ІПСО), особливо в контексті повномасштабного вторгнення з 2022 року, які систематично використовували для нівелювання української національної та культурної ідентичності. Дослідження сприятиме глибшому розумінню певної трансформації колоніальної спадщини, специфіки інформаційного тиску й можливих стратегій опору в російсько-українській війні.У висновках підкреслено, що повномасштабна війна стала своєрідним каталізатором процесу національного самоусвідомлення, активізувавши тим самим переосмислення історичних наративів, які були нав’язані колоніальним минулим України та сприяли формуванню усвідомленого розуміння української ідентичності вже сьогодні. Дослідження підкреслює важливість постійних зусиль у збереженні культури, традицій, історії, мови, критичному мисленні та інформаційній стійкості як фундаментальних стратегій у боротьбі з зовнішніми спробами підірвати національний суверенітет та культурну самобутність українців.Проведене дослідження пропонує концептуально важливі висновки щодо механізмів культурного спротиву, демонструючи потенціал української нації в збереженні власної ідентичності в умовах гібридних впливів і навмисної дезінформації. Через аналіз взаємозалежності історичної пам’яті, освітньої політики та інформаційної війни, стаття окреслює комплексне бачення процесу української деколонізації як динамічного та багатовимірного явища сучасності.

The article explores the russo-ukrainian war as a catalyst for ukrainian decolonization, delving into historical, educational, and information-psychological dimensions of the conflict. It addressesa critical gap in understanding the complex processes of national identity formation and resistance againstcolonial influences, particularly in the context of ongoing Russian aggression.The primary objective of the research is to illuminate the current state of scholarly investigationinto ukrainian identity, trace the key factors of historical-educational colonial influences, and explore the mechanisms of national self-identification and resistance. The research investigates the long-standing russiancolonial impact on ukrainian consciousness, examining how historical, educational, and informational strategies have been used to suppress ukrainian identity.The methodology employs a multifaceted approach, including principles of historicism, objectivity, andcomprehensiveness, alongside historiographical analysis, synthesis, and critique of existing scholarly sources.The study reveals that decolonization is a complex process requiring self-reflection and critical analysis of historical narratives. Information-psychological operations emerge as a crucial element in contemporary hybrid warfare, with education and cultural preservation identified as essential tools in countering colonialnarratives. The research highlights the remarkable resilience of Ukrainian society in resisting propaganda and maintaining national identity.The findings emphasize that effective decolonization begins with self-decolonization, involving acomprehensive approach of studying authentic history, mastering the native language, developing criticalthinking, enhancing media literacy, and recognizing and countering propaganda influences. The ongoing russo-ukrainian war has paradoxically accelerated the process of ukrainian national self-identification, witheducational and cultural domains emerging as key battlegrounds for resistance.The scientific significance of the study lies in its comprehensive analysis of ukrainian decolonizationprocesses, particularly in the context of the 2022 full-scale invasion, providing a critical examination of how russian propaganda and information-psychological operations (IPSOs) have historically andcontemporaneously attempted to diminish ukrainian cultural and national identity.As a conclusion, the article argues that the war has triggered a profound process of national awakening,challenging long-standing colonial narratives and promoting a more nuanced understanding of ukrainian identity. It underscores the importance of continuous efforts in cultural preservation, critical thinking, and information resilience as fundamental strategies in combating external attempts to undermine national sovereignty and cultural distinctiveness.The research provides valuable insights into the mechanisms of cultural resistance, demonstrating howa nation can effectively counter propaganda and maintain its unique identity in the face of systematic attemptsat cultural erasure. By examining the intricate relationships between history, education, and informationwarfare, the study offers a comprehensive understanding of the ongoing process of ukrainian decolonization.