The development of the scientific thought in the field of management of organizations from its origin till present time has been analyzed in the condensed form. Substantial emphasis has been placed on current and future features of this aspect of the science of management, which is currently facing new challenges and changes due to the emergence of various new factors arising from the realities of the 21st century. Метою дослідження є стислий виклад сутності історії розвитку управлінської думки в сфері менеджменту організацій з найдавніших часів до наших днів з огляду на необхідність розвитку науки та розробки навчальних матеріалів для студентів різних економічних та управлінських спеціальностей. Увага зосереджена на сучасних проблемах і завданнях науки, в процесі дослідження, які чинники - зовнішні чи внутрішні - відіграють більшу роль у змінах і адекватних реагуваннях в науці і практиці управління організаціями. Обґрунтовано, що історія управлінської думки пройшла довгий шлях з моменту створення перших цивілізацій до наших днів, але наукове осмислення принципів і процесів управління, особливо в галузі менеджменту організацій, почалося на рубежі 19-го - 20-го століть: саме з того часу були вивчені і запроваджені різні підходи, принципи, наукові школи, проведені численні експерименти. Сучасна епоха характеризується новим етапом у розвитку управлінської думки. Доведено, що для розуміння сутності поточного та майбутнього стану менеджменту необхідно взяти до уваги дуже широкий спектр змін та модифікацій в філософії, технологіях, складі робочої сили, освіті, соціальних перетвореннях, інтернаціоналізації всіх сфер життя, формах і структурі організацій, які кардинально вплинули на теорію і практику управління. Обґрунтовано, що здатність швидко і адекватно адаптуватися до всіх цих змін і викликів для менеджерів організацій є критично важливою необхідністю, а щоб створювати конкурентну перевагу, сучасні менеджери організацій повинні позбутися інерції застарілих знань і практик та розглядати найновіші явища й процеси для запровадження змін в підвідомчих організаціях, використовувати міжнародний досвід та інтегруватися в глобальний світ організаційного менеджменту. В результаті проведеного дослідження доведено, що вітчизняні вчені, постійно вивчаючи досвід зарубіжних і вітчизняних менеджерів-практиків, мають продовжувати досліджувати динамічні процеси, що відбуваються в усіх областях і аспектах життя в найбільш розвинених країнах, тому що саме зовнішні, а не внутрішні для організацій чинники визначають вектор розвитку теорії та практики менеджменту організацій. Українські автори повинні відслідковувати ці тенденції і процеси та відображувати їх у підручниках з історії економіки та економічної думки оперативно й адекватно.