Стаття націлена на вивчення форм особистісної істини та буття згідно із нею, які були актуальні в умовах, що їх формували, а також на обґрунтування певних з них як найбільш актуальних та дієвих в умовах теперішньої антропологічної кризи. Метою статті є загальний аналіз трансформацій у формуванні та розумінні особистісної істини і життя людини згідно з цією істиною, тобто огляд та інтерпретація різноманітних практик, «технологій себе» (у фукольдіанському тлумаченні), які мали місце в європейському культурному просторі і були спрямовані на побудову того, що називається «людина». The article is aimed at studying the forms of personal truth and being according to it, which were relevant in the conditions that formed them, as well as at substantiating some of them as the most relevant and effective in the conditions of the current anthropological crisis. The purpose of the article is a general analysis of transformations in the formation and understanding of personal truth and human life according to this truth, that is, a review and interpretation of various practices, "technologies of the self" (in the Foucauldian interpretation), which took place in the European cultural space and were aimed at building a so called "human".