У статті досліджено особливості оптимізму, його важливість для успішного особистісного та професійного розвитку. Визначено, що оптимізм розкриває мотиваційну спрямованість особистості на успіх, яка у несприятливих обставинах активізується, розвивається і закріплюється. За допомогою теоретичного аналізу розкриті індивідуально-психологічні детермінанти оптимізму: загальна довіра, особливості сенсожиттєвих орієнтацій та мотивація особистості, які були емпірично перевірені. Емпіричний аналіз свідчить про досить невисокий рівень оптимізму майбутніх фахівців з інженерної діяльності, які песимістично оцінюють свої здібності та вміння, мають низький рівень розвиненості установок на успіх, відсутність віри у свої зусилля та здатність реалізуватися за допомогою особистісних досягнень. Проведений регресійний аналіз довів статистично достовірний внесок у залежну змінну «оптимізм» таких предикторів як, «загальна довіра», «цілі», «локус-життя». На основі цього побудована математична модель прогнозування формування оптимістичного світогляду, який може впливати на успішність навчальної діяльності та професійної підготовки майбутніх фахівців у інженерних галузях. Зроблено висновок, що студенти-оптимісти мають більш високий рівень мотивації досягнення успіху, цілеспрямованості, контролю над власним життям, потенціалу для реалізації цілей у житті в цілому, та навчальній діяльності, зокрема. Отже, оптимізм впливає на продуктивність й ефективність навчальної діяльності. The features of optimism, its importance for successful personal and professional development are investigated in the article. It is defined that optimism opens a motivational orientation of the personality on success which in adverse circumstances is getting more active, is developing and is strengthening. By means of the theoretical analysis individual and psychological determinants of optimism are described: the general confidence, the features of orientations concerning the meaning of life and the personality’s motivation which were empirically checked. The empirical analysis testifies to rather low level of optimism of future experts of engineering activity who pessimistically estimate their abilities and skills, they have low degree of sophistication which are oriented on success, lack of confidence in their own forces and abilities to realize themselves by means of personal achievements. The carried-out regression analysis illustrated statistically reliable contribution into the dependent variable «optimism» of such predictors as, «general trust», «goals», «locus life». On its basis it has been constructed the mathematical forecasting model of optimistic outlook formation which has a successful effect on educational activity, vocational training of future experts in technical branches. The following conclusion was made: the students-optimists have higher level of motivation of obtaining gains, commitment, control over their own life, potential for realization of their goals in life as a whole, and educational activity, in particular. So, optimism influences over productivity and efficiency of educational activity.