У статті окреслено перспективу дослідження девербативів в українській мові в контексті теоретичних здобутків сучасної лінгвістики, розглянуто проблемні питання дериваційних відношень, напрямків словотвірної мотивації віддієслівних похідних, зʼясовано принципи опису словотвірної морфонології віддієслівних іменників. Установлено, що для девербативів найчастотнішою з усіх морфонологічних операцій є усічення, консонантні чергування та модифікації наголосу. Зазначено, що структура та наповнення словотвірних гнізд із вершинними дієсловами залежить від словотвірних значень, сформованих певною лексико- семантичною групою твірних дієслів та словотворчим засобом, походженням та частотою вживання дієслова. На словотвірну спроможність віддієслівних утворень впливає їхня функціонально-стильова характеристика: у загальномовних питомих дієслів по-різному наповнені словотвірні зони дериваційних парадигм: це чотири- або тризонні девербативи, у вузькоспеціальних або запозичених дієслів – одно- або двозонні девербативи. Урахування семантичних, словотвірних відношень між твірним і похідним у словотвірному гнізді дає змогу виявити зв’язки, що існують між словами, утвореними різними способами словотворення.The article outlines the perspective of the research of verbal derivatives in the Ukrainian language in the context of theoretical achievements of modern linguistics, studies problem issues of derivational relations, lines of word-forming motivation of verbal derivatives, it also finds out the principles of description of derivational morphonology of verbal nouns. It was found out that the most common morphonological modifications for verbal derivatives are reduction, consonant alternations and accent modification. It was established that the structure and contents of word-forming families with vertex verbs depends on word-forming meanings that were formed by a certain lexical-semantic group of forming verbs, on word-forming means and on origin and frequency of using a verb. Word-forming abilities of verbal derivatives are influenced by their function-stylistic characteristics: for general verbs derivational paradigms are filled in different ways; these are four- or three-zone verbal derivatives; for highly specialized verbs these are one- or two-zone verbal derivatives. Taking into account semantic, word-forming relations between a forming word and its derivative in a word-forming family helps to identify the links that exist between the words formed by different ways of word formation.